Новітні дослідження, проведені вченими Національного університету Сінгапуру, показали, що рівень моря в центральній частині Індійського океану почав прискорюватися з 1959 року. Аналіз коралових скам'янілостей, відомих як мікроатоли, дозволив відновити картину змін рівня моря за останнє століття, що значно перевищує тривалість даних з прибережних вимірювальних станцій та супутників.
Дослідження під керівництвом професора Пола Кенча виявило, що з 1930 по 2019 рік рівень моря в центральному Індійському океані піднявся на 30 см. Темпи цього підйому не були сталими: щорічний приріст становив 1,42 мм у період з 1930 по 1958 рік, але потім прискорився до 3,44 мм на рік з 1959 року. Подальший аналіз показав ще більше прискорення до 4,39 мм на рік між 1992 та 2019 роками. Мікроатоли, що ростуть горизонтально, записують щорічні зміни рівня моря у своїх скелетних шарах, подібно до річних кілець дерев.
Прискорення підйому рівня моря в Індійському океані пов'язане з глобальним потеплінням та змінами у вітрових режимах, що призводить до збільшення поглинання тепла океаном та його термічного розширення. Ці фактори особливо тривожні для низько розташованих острівних держав, таких як Мальдіви, де близько 80% території знаходиться менш ніж на 1 метр над рівнем моря. Це створює серйозні виклики для інфраструктури, життєзабезпечення та збереження екосистем.
У відповідь на ці виклики, країни регіону вживають заходів для адаптації. Сінгапур реалізує комплексні стратегії захисту узбережжя, включаючи будівництво дамб, таких як Марина Барраж (завершена у 2008 році), та досліджує інженерні рішення у поєднанні з природними методами захисту. Країна також підвищила мінімальний рівень рекультивації земель до 4 метрів над рівнем моря. Професор Кенч зазначає, що коралові записи несуть «чіткий відбиток кліматичних змін, спричинених діяльністю людини», підкреслюючи нагальну потребу у всеосяжних стратегіях пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації.