Піраруку (Arapaima gigas), одна з найбільших прісноводних риб у світі, є символом біорізності Амазонії. Після десятиліть надмірного вилову, що майже призвело до її вимирання, ініціативи сталого управління дали позитивні результати, сприяючи відновленню популяцій та отриманню доходу для прибережних громад.
З моменту впровадження сталого управління популяція піраруку на контрольованих територіях зросла на 620%, із середньорічним приростом 19% між 2012 та 2016 роками. У 2022 році середня довжина піраруку в керованих районах становила 1,80 метра, порівняно з 1,27 метра у 1998 році. Ці досягнення принесли дохід понад 4,3 мільйона реалів для рибальських громад у 2022 році, з приблизним 15% зростанням у сезоні вилову 2023 року. Шкіра піраруку використовується в модній індустрії для виготовлення розкішних сумок та аксесуарів, ціни на які сягають тисяч реалів. Такі бренди, як Osklen та Piper & Skye, підкреслюють екологічність та соціально-екологічні переваги цього матеріалу. Однак представники громад та експерти зазначають, що значна частина доходу від цієї торгівлі не надходить безпосередньо до рибалок. Педро Канізіо, віце-президент Федерації менеджерів піраруку Мамірауа (Femapam), вказує на розбіжність між цінами на предмети розкоші та оплатою рибалкам, які отримують у середньому 6,68 реалів за кілограм, порівняно з 4,50 реалів/кг на місцевому ринку.
У лютому 2025 року Бразильський інститут довкілля та відновлюваних природних ресурсів (Ibama) запустив Програму Арапайма для посилення сталого управління піраруку та сприяння збереженню екосистем заплав. Крім того, у квітні 2025 року Фонд сталого розвитку Амазонії (FAS) у партнерстві з Інститутом Мамірауа провів семінар для стимулювання сталого управління піраруку в Заповіднику сталого розвитку Мамірауа, що принесло користь 81 менеджеру з трьох громад. Ці ініціативи спрямовані на покращення управління піраруку, збільшення доходу громад та забезпечення сталості виду. Однак залишаються виклики, зокрема необхідність більшої прозорості в ланцюжку постачання та впровадження державної політики, яка б забезпечувала справедливіший розподіл економічних вигод, отриманих від сталого управління піраруку.
Дослідження показують, що стале управління піраруку, яке впроваджується з 1990-х років, призвело до відновлення популяцій у багатьох районах Амазонії, де цей вид колись був на межі зникнення. Наприклад, у Заповіднику сталого розвитку Мамірауа популяція піраруку зросла на 76% у період з 2005 по 2016 рік, а в одному із озер спостерігалося зростання на 1129,9%. Це свідчить про ефективність підходу, що поєднує традиційні знання місцевих громад з науковими даними для оцінки популяцій та встановлення квот на вилов. Крім того, шкіра піраруку, яка раніше вважалася відходом харчової промисловості, тепер є цінним матеріалом для виробництва екологічно чистих товарів класу люкс, таких як сумки та аксесуари. Компанії, що використовують цю шкіру, наголошують на її низькому вуглецевому сліді порівняно зі шкірою великої рогатої худоби, а також на екологічно безпечних процесах дублення, що не використовують важкі метали. Це створює нові економічні можливості для місцевих громад, одночасно сприяючи збереженню довкілля.