Нещодавні археологічні розкопки на південному сході Йорданії, у регіоні Мертвого моря, надали вагомі докази для ототожнення біблійних «міст-грішників» — Содому, Гоморри, Адами, Севоїму та Цоару — з конкретними історичними місцями. Ці знахідки суттєво поглиблюють розуміння стародавніх текстів, перетворюючи їх на відчутну частину спільної історії. Дослідження, що тривають у 2025 році, зосереджені на підтвердженні хронології та причин знищення цих поселень.
Баб-ед-Дхра вважається головним кандидатом на місцезнаходження Содому. Розкопки виявили потужні укріплення, включаючи стіну товщиною приблизно 58 сантиметрів, численні житлові будівлі та великий храм, датовані Ранньою Бронзовою добою. Некрополь поблизу Баб-ед-Дхра містить обвуглені залишки дахів та цегли, що прямо вказує на знищення міста потужною пожежею, що перегукується з описом у Книзі Буття, розділ 19. Деякі дослідники, зокрема археолог Браянт Вуд, припускають, що геологічні дані підтверджують землетрус у той самий період, який міг спровокувати вихід на поверхню нафтових покладів та їхнє займання.
Нумейра, розташована неподалік, розглядається як потенційна Гоморра. Тут також простежується окупація Ранньої Бронзової доби та руїни, які зазнали руйнування вогнем. Виявлення скелетних решток під обваленими вежами в Нумейрі підтверджує версію про раптову, катастрофічну подію. Волтер Раст, який проводив розкопки, дійшов висновку, що ці два міста Ранньої Бронзової доби могли бути відображені в біблійних історіях. Щодо інших міст, Файфа та Ханазір пропонуються як місця для Адами та Севоїму відповідно, демонструючи схожі ознаки вогняного знищення.
Цоар, розташований біля сучасного Сафі, виділяється як єдине з п'яти міст, яке уникло тотального знищення, демонструючи безперервність життя від Бронзової доби аж до Візантійського періоду. Розкопки в Цоарі виявили залишки церков, надгробки та набатейські артефакти. Географічне розташування цих об'єктів уздовж лінії північ-південь, поблизу стародавніх потоків, підтверджує біблійний опис «міст долини». Послідовність доказів окупації, вогняного знищення та подальшого занепаду в цих місцях зміцнює історичну правдоподібність біблійного оповідання.
Крім того, група вчених, досліджуючи регіон «Середнього Гору», припускає, що катастрофічне знищення могло бути спричинене вибухом метеорита. Це могло призвести до виділення тепла до тисяч градусів Цельсія, що перетворило кераміку на скло за мілісекунди та залишило сліди платини. Це відкриття розширює розуміння масштабу події, яка, за оцінками, миттєво забрала життя від 40 000 до 60 000 осіб у радіусі 25 кілометрів.