Греція робить рішучий крок: Створення нових морських парків для захисту екосистем та досягнення кліматичних цілей 2030 року

У липні 2025 року Греція здійснила масштабне розширення своїх природоохоронних територій, оголосивши про заснування двох нових національних морських парків. Ці заповідні зони охоплюють стратегічно важливі акваторії Іонічного та Егейського морів. Загальна площа цих новостворених морських резерватів становить вражаючі 27 500 квадратних кілометрів, що автоматично виводить їх у число найбільших охоронних зон у всьому Середземномор'ї. Ця знакова ініціатива має на меті не лише збереження критично важливих морських екосистем, які є домом для унікальних популяцій дельфінів та великих китів, що мігрують через ці води, але й наближає країну до виконання міжнародного зобов'язання, встановленого Європейським Союзом, щодо захисту 30% своїх морських вод до 2030 року. Це рішення є фундаментальним кроком у боротьбі з деградацією морського середовища, спричиненою людською діяльністю, та підкреслює пріоритетність екологічних питань для Афін у контексті глобальних кліматичних викликів.

Прем'єр-міністр Кіріакос Міцотакіс, представляючи цю програму, наголосив, що створення парків є невід’ємною частиною ширшої державної стратегії. Ця стратегія розгортається на тлі прискорених кліматичних змін, які чинять безпрецедентний тиск на біорізноманіття Середземномор’я. Для реалізації амбітних планів уряд Греції виділяє значні фінансові ресурси: передбачається інвестування 780 мільйонів євро. Ці кошти будуть спрямовані на 21 ініціативу, сфокусовану на захисті морського біорізноманіття та ефективній боротьбі із забрудненням прибережних зон. Серед найбільш радикальних та важливих заходів, які мають бути впроваджені, варто виділити повну заборону донного тралення в усіх охоронюваних зонах, яка має набути чинності до 2030 року. Крім того, стратегія включає розвиток сучасної інфраструктури, необхідної для функціонування електричних суден, що сприятиме зменшенню вуглецевого сліду в морському транспорті. Ці кроки демонструють комплексний підхід до відновлення морських ресурсів.

Хоча екологи та природоохоронні організації вітають створення морських парків як життєво необхідний захід для відновлення виснажених морських ресурсів, ця ініціатива не обійшлася без дипломатичного резонансу. Зокрема, Туреччина висловила свою позицію, заявивши, що односторонні дії Греції, вчинені в Егейському морі, не матимуть юридичних наслідків для врегулювання двосторонніх питань, що існують між країнами, особливо щодо делімітації морських кордонів. Ця заява відображає давню напруженість у регіоні. Водночас, Анкара продемонструвала конструктивну готовність до співпраці у сфері охорони навколишнього середовища, що є позитивним сигналом. Цей факт чітко підкреслює, що навіть найбільш позитивні природоохоронні ініціативи у цьому геополітично складному регіоні вимагають ретельного пошуку точок дотику та узгодження позицій між сусідніми державами, оскільки спільне управління морськими ресурсами є ключем до довгострокової стабільності екосистем.

На тлі цих міжнародних зусиль Греція продовжує стикатися і з внутрішніми екологічними викликами, які вимагають негайного вирішення. Яскравим прикладом є ситуація в Аттиці, де у 2024 році одразу 22 пляжі втратили право використовувати престижний міжнародний знак «Блакитний прапор». Це сталося через значне погіршення екологічних показників та критичне перевантаження інфраструктури, що обслуговує ці популярні туристичні локації. Цей інцидент слугує суворим нагадуванням про необхідність впровадження комплексного та ефективного управління ресурсами на всіх рівнях. Розширення охоронюваних зон, таким чином, розглядається як стратегічний інструмент, що створює оптимальні умови для процвітання морської фауни, зміцнюючи загальну екологічну стійкість та економічну життєздатність всього регіону.