Базельський комітет переглядає норми обліку криптоактивів: адаптація до стрімкого зростання стейблкоїнів та вплив Закону GENIUS США

Базельський комітет з банківського нагляду (БКБН) розпочав інтенсивну роботу над переглядом чинних стандартів, що регулюють облік криптоактивів у банківському секторі. Цей процес є прямою відповіддю на значне розширення ринку цифрових валют, особливо на феноменальний підйом стейблкоїнів, що вимагає від світових регуляторів пристосування до нової, динамічної фінансової реальності. Хоча початкові директиви, затверджені БКБН у 2022 році, мають набути чинності в усьому світі лише у січні 2026 року, фінансові наглядові органи вже визнають нагальну потребу в їхньому коригуванні. Зростання інституційного інтересу та необхідність інтеграції цифрових активів у традиційну банківську систему роблять цей перегляд критично важливим для забезпечення глобальної фінансової стійкості.

Попередні вимоги БКБН базувалися на вкрай консервативному та обережному підході до ризиків. Зокрема, незабезпечені криптоактиви, які не мають чіткої прив’язки до реальних активів, обкладалися надзвичайно високою вагою ризику — 1 250%. Така міра фактично слугувала потужним стримуючим фактором, роблячи економічно невигідним для банків утримання цих активів на своїх балансах. Це призвело до того, що більшість великих інституційних гравців вирішили триматися осторонь від цифрового простору. Однак, ситуація ускладнилася з появою та стрімким розвитком чітко регульованих стейблкоїнів, таких як USDT та USDC. Ці активи, незважаючи на їхню відносну стабільність та забезпечення, часто потрапляли під ті самі жорсткі правила, що й більш волатильні та спекулятивні криптовалюти, що викликало хвилю критики серед учасників ринку. У відповідь на ці виклики Сполучені Штати Америки стали одними з найактивніших прихильників перегляду міжнародних стандартів. Цей тиск посилився після нещодавнього ухвалення Закону GENIUS Act, який встановлює федеральні правила для емітентів стейблкоїнів, вимагаючи більшої гнучкості від міжнародних регуляторів.

БКБН, що об’єднує представників 45 юрисдикцій, наразі проводить ретельну оцінку адекватності старих правил поточній структурі крипторинку. Ключовим питанням на порядку денному стоїть обговорення можливості запровадження більш м’яких вимог до стейблкоїнів, які класифікуються як активи Групи 1. До цієї категорії входять токенізовані традиційні активи та стейблкоїни, що мають надійне забезпечення та відповідають високим стандартам прозорості. Впровадження таких змін вимагатиме від банків проведення поглибленої перевірки та верифікації механізмів, які забезпечують стабілізацію цих цифрових валют. Регулятори стоять перед складним завданням: знайти оптимальний баланс, щоб, з одного боку, зберегти фінансову стабільність та захистити вкладників, а з іншого — не гальмувати інноваційний потенціал цифрових фінансів. При цьому низка впливових країн, включаючи США, наполягає на якнайшвидшому внесенні коригувань, щоб уникнути регуляторного відставання від ринку.

Глобальні тенденції чітко вказують на незворотний процес легітимізації цифрових активів через призму суворих, але адаптованих стандартів. Ця парадигма стає домінуючою у світовій фінансовій системі. Як приклад, Центральний банк Російської Федерації також оголосив про впровадження власних національних заходів, відомих як «криптоБазель», які почнуть діяти з 2026 року. Ці ініціативи спрямовані на підвищення прозорості операцій та ефективне залучення інституційних інвесторів шляхом встановлення жорстких вимог до капіталу, управління ризиками та, що особливо важливо, боротьби з відмиванням грошей (AML). Успіх цієї регуляторної еволюції безпосередньо залежатиме від здатності наглядових органів, таких як БКБН, спрямувати інновації у русло, сумірне з традиційними фінансовими інструментами, забезпечуючи при цьому достатню гнучкість. Надмірна жорсткість може задушити розвиток, тоді як недостатній контроль загрожує системними ризиками.