Щороку на віддаленому австралійському Острові Різдва, розташованому у східній частині Індійського океану неподалік від берегів Яви, розгортається одне з найбільш вражаючих природних видовищ планети. Це грандіозне та синхронне пересування мільйонів яскраво-червоних крабів, яке є абсолютно ендемічним для цієї території. Саме тут мешкає унікальний вид Gecarcoidea natalis. Ця подія кардинально змінює звичний ландшафт, перетворюючи його на справжній, пульсуючий живий килим. У 2025 році очікується, що масовий марш розпочнеться наприкінці жовтня. Пік нересту, за багаторічною традицією, припаде на середину листопада, а потім повториться у середині грудня, залежно від місячних циклів та погодних умов.
Ця міграція є потужним імпульсом життя, що спонукає членистоногих залишити вологі ліси та дістатися берегової лінії для продовження роду. Каталізатором для цієї багатоденної подорожі слугує початок сезону дощів, який активує глибоко закладену внутрішню програму розмноження. Зазвичай ці краби, які в середньому досягають 20 сантиметрів у довжину, ведуть поодинокий спосіб життя, ховаючись у своїх норах, і виходять на поверхню переважно у сутінках. Проте в період розмноження вони долають значні відстані, покриваючи своїм помаранчево-червоним панциром автомобільні дороги, подвір'я і навіть елементи будівель, створюючи неймовірне видовище.
Щоб забезпечити безперешкодний рух цього потужного природного потоку, місцева влада Острова Різдва вживає значних та продуманих заходів, демонструючи глибоку повагу до природного циклу розмноження. Уздовж ключових автомобільних магістралей встановлюються спеціальні захисні бар'єри, що спрямовують рух членистоногих. Крім того, для їхньої безпеки створюються надземні переходи та підземні тунелі, спеціально призначені для мігрантів. Ці зусилля є критично важливими, оскільки вони спрямовані на мінімізацію втрат від транспортних засобів, які, за оцінками минулих років, могли забрати життя до мільйона особин. Червоні краби не лише є візитівкою цієї території, але й відіграють важливу екологічну роль, виступаючи ефективними лісовими санітарами, що утилізують опале листя та органічні рештки.
Незважаючи на велич цього природного явища, популяція стикається із серйозними викликами. Науковці фіксують скорочення чисельності в останні роки. Частково це пов'язано з інвазивним видом — так званими «божевільними жовтими мурахами» (сумасшедших желтых муравьев), які, за деякими припущеннями, знищили до 20 мільйонів крабів. Проте, завдяки активним зусиллям з управління екосистемою та сприятливим умовам останніх років, популяція демонструє очевидні ознаки відновлення. Вона поступово наближається до рівнів, зафіксованих ще у 1980-х роках. Це свідчить про дивовижну стійкість виду Gecarcoidea natalis перед обличчям серйозних зовнішніх загроз і про важливість природоохоронних заходів для збереження цього унікального феномену.