Сибірські хаскі відомі своїми унікальними вокалізаціями, які є їхнім способом спілкування. Дослідження показують, що ці звуки, багаті на тон і ритм, відображають їхні соціальні та емоційні зв'язки, і навіть можуть адаптуватися до людських мовних патернів.
«Пісня» хаскі — це насправді довге, модульоване виття, яке їхній соціальний мозок використовує для підтримки контакту на відстані. Ця порода має вокалізації з багатьма варіаціями висоти тону та тембру, що для людського вуха може звучати як мелодія або навіть імітація голосів. Хоча собаки не формують слова подібно до людей, вони можуть формувати свій голосовий тракт, включаючи положення язика, губ та гортані, а також регулювати основну частоту. Ця комбінація створює резонанси, які можуть нагадувати відкриті склади. Хаскі та інші північні породи мають тенденцію утримувати ноти та ковзати по висоті тону, створюючи ілюзію співу.
Дослідження свідчать, що собаки можуть розрізняти просодію мовлення, реагуючи на патерни інтонації та емоцій. Ця чутливість пояснює, чому багато хаскі «приєднуються», коли чують протяжні голоси, сміх, плач немовлят або пісні з тривалими нотами. Вони реагують не на слова, а на мелодійні вигини та ритми, які стимулюють їхні власні вокалізації. Існують докази обмеженого вокального навчання у собак; вони можуть коригувати висоту тону та тембр, щоб «супроводжувати» звук, а не точно його копіювати.
При контакті з сиренами, музичними інструментами чи людським співом вони демонструють узгодження висоти тону та вокальне зараження — явище, що спостерігається і у вовків. Хаскі часто демонструють це зчеплення швидше та помітніше. Історична роль хаскі полягала в командній роботі та координації на відстані, що сприяло розвитку особин, які вокалізували ефективніше. Відбір був спрямований на чіткі, тривалі та чутні виття, а не обов'язково на «спів». У домашніх умовах цей стиль спілкування може проявлятися як те, що ми сприймаємо як спів.
Поширеними тригерами для такої поведінки є сирени, будильники та дзвони з довгими нотами. Музика з тривалими фразами, хори та вібрато також можуть їх провокувати. Високі та тривалі людські голоси, як у дітей або під час співу, також є тригерами. Виття інших собак, як живих, так і записаних, може викликати відповідь. Високі стани збудження, наприклад, під час зустрічей або ігор, також можуть призвести до вокалізації.
Ця вокалізація не завжди є ознакою дистресу; вона може вказувати на позитивне збудження, як-от бажання соціальної гри чи взаємодії, або на неоднозначне збудження, реакцію на інтенсивний стимул, як-от сирена. Якщо поведінка повторюється і супроводжується такими ознаками, як ходіння туди-сюди або руйнування, це може свідчити про тривогу розлуки або потребу у увазі, що вимагає професійної оцінки. Якщо ваш хаскі «співає», коли ви його заохочуєте, він, ймовірно, реагує на вашу інтонацію та соціальну винагороду, яку він отримує. При належному управлінні ця риса може бути спрямована на періодичну гру, а не на постійний шум.