Дослідження 2025 року, опубліковане у "Працях Національної академії наук" (PNAS), підтверджує глибокий зв'язок між мовою та культурними пріоритетами її носіїв. Чарльз Кемп і Темуулен Хішігсурен з Університету Мельбурна, разом із Террі Регієром з Каліфорнійського університету в Берклі, проаналізували словниковий запас понад 600 мов. Вони виявили, як частота використання певних термінів відображає те, що є важливим для спільноти. Дослідники розробили онлайн-модуль для вивчення цих даних, який показав, які мови мають найбільшу кількість слів для певних понять, а які поняття найповніше розроблені в кожній мові.
Результати підтверджують логічні припущення: арабська, перська та австралійські аборигенські мови багаті на терміни, що описують пустелю. Санскрит, тамільська та тайська мови мають детальні словники для слонів. Однак, деякі відкриття викликають подив: океанійські мови мають багато слів для запахів, наприклад, маршалльська мова розрізняє "мелемел" (запах крові) та "ятбо" (запах вологого одягу). Це дослідження підтримує гіпотезу лінгвістичної релятивності, яка припускає, що мова може тонко впливати на наше сприйняття світу. Експерт з китайської мови Пенсильванського університету Віктор Мейр зазначає: "Вона не накладає обмежень, вона спрямовує". Лінгвіст Лінн Мерфі з Сассекського університету підкреслює: "Будь-яка мова може говорити про будь-що". Різниця полягає в комунікативній ефективності, а не в когнітивних здібностях. Це означає, що мова не обмежує наше мислення, а радше формує його, надаючи інструменти для вираження та розуміння світу. Принцип лінгвістичної релятивності, відомий також як гіпотеза Сепіра-Уорфа, досліджує цей взаємозв'язок, припускаючи, що структура мови впливає на те, як її носії сприймають реальність. Наприклад, російська мова має два окремі слова для відтінків синього: "голубой" (світло-синій) та "сіній" (темно-синій), що може сприяти тоншому розрізненню цих кольорів. Мова Гуугу Йімітір з Австралії використовує абсолютні кардинальні напрямки (північ, південь, схід, захід) замість відносних понять "ліворуч" чи "праворуч", що формує в носіїв мови постійну обізнаність про своє географічне положення. Це дослідження нагадує нам, що наша власна мова не є нейтральною. Слова, які ми обираємо для детального розрізнення, відображають наші колективні пріоритети. Порівняльна лінгвістика пропонує цінне дзеркало для осмислення нашої культурної різноманітності, одночасно визнаючи нашу спільну людяність. Вивчення мовних відмінностей відкриває шлях до глибшого розуміння людського досвіду та розширює наше сприйняття світу.