Гіпотеза Сепіра-Уорфа, також відома як лінгвістична відносність, стверджує, що структура та словниковий запас мови впливають на мислення та світогляд її носіїв. Ця концепція, розроблена лінгвістами Едвардом Сепіром та Бенджаміном Лі Уорфом у 1930-х роках, справила значний вплив на лінгвістику, когнітивну науку та наукову фантастику. Вона припускає, що мова може формувати те, як ми сприймаємо та розуміємо світ, а не лише відображати об'єктивну реальність.
Уорф помітив, що певна термінологія може впливати на інтерпретацію ситуацій носіями мови, потенційно призводячи до різних результатів. Наприклад, дослідження показали, що граматичний рід слів у таких мовах, як іспанська чи німецька, впливає на те, як носії мови сприймають та описують об'єкти, надаючи їм певних гендерних характеристик. Це підкреслює ідею про те, що мова активно формує наші уявлення про світ.
Наукова фантастика часто досліджувала гіпотезу Сепіра-Уорфа, уявляючи світи, де мова безпосередньо змінює думку та суспільство. У романі Джорджа Орвелла «1984» представлена «новомова» – мова, розроблена для обмеження мислення шляхом скорочення висловлюваних ідей. У творі Семюеля Р. Делані «Вавилон-17» фігурує мова, яка може змінювати сприйняття і використовується як зброя. Оповідання Теда Чана «Історія твого життя», адаптована для фільму «Прибуття», ілюструє, як вивчення інопланетної мови може дозволити нелінійне сприйняття часу, підкреслюючи глибокий зв'язок між мовою та когнітивними процесами.
Сучасні дослідження продовжують вивчати лінгвістичну відносність. Наприклад, дослідження «ALIGN: Word Association Learning for Cross-Cultural Generalization in Large Language Models» досліджує, як штучний інтелект може краще розуміти культурно специфічну мову, що свідчить про незмінну актуальність гіпотези. Хоча ранні інтерпретації припускали детерміністичний зв'язок, сучасні дослідження вказують на більш нюансований вплив мови на пізнання. Це еволюціонуюче розуміння продовжує стимулювати академічні дослідження та творче самовираження.
Дослідження також показують, що мова може впливати на сприйняття кольорів, просторові міркування та соціальне пізнання. Носії мов, які по-різному класифікують кольори, також схильні сприймати ці кольори по-різному, що підтверджує ідею про вплив мови на сприйняття. Хоча сильна версія гіпотези, яка стверджує, що мова жорстко визначає думку, була відкинута, слабша версія, яка постулює, що мова впливає на моделі мислення, залишається предметом активних досліджень.