Новий нейроінтерфейс повертає точність спілкування людям із паралічем

Відредаговано: Elena HealthEnergy

Науковці з Інституту нейронаук Mass General Brigham у співпраці з дослідниками з Університету Брауна презентували революційний імплантований інтерфейс «мозок–комп'ютер» (iBCI). Ця експериментальна технологія спрямована на те, щоб значно прискорити та підвищити точність відновлення комунікативних здібностей у осіб, які страждають від паралічу. Нова розробка покликана подолати критичні недоліки наявних допоміжних систем, які часто сприймаються користувачами як занадто повільні, виснажливі та такі, що викликають відчуття безпорадності при важких формах неврологічних розладів.

Результати цього масштабного дослідження були офіційно опубліковані 16 березня 2026 року в престижному науковому журналі Nature Neuroscience. Команда авторів продемонструвала вражаючу ефективність системи iBCI у процесі декодування нейронних сигналів, що відповідають за наміри руху пальців під час набору тексту на віртуальній клавіатурі формату QWERTY. У пілотному проекті взяли участь двоє добровольців: один із прогресуючою стадією бічного аміотрофічного склерозу (БАС), а інший — із наслідками травми шийного відділу спинного мозку. Технологічний принцип пристрою базується на реєстрації електричної активності моторної кори за допомогою спеціальних мікроелектродних датчиков саме в ті моменти, коли людина подумки намагається здійснити рух пальцями для вибору потрібного символу.

Інтерфейс продемонстрував надзвичайну продуктивність уже на стадії первинного налаштування: для повної калібрування алгоритмів учасникам вистачило всього 30 коротких фраз. Один із випробуваних досяг пікової швидкості введення даних на рівні 110 символів на хвилину, що еквівалентно приблизно 22 словам за шістдесят секунд. При цьому рівень помилок був мінімальним і склав лише 1,6%, що фактично відповідає точності набору тексту здоровою людиною. Обидва учасники експерименту також успішно застосовували пристрій у звичних домашніх умовах, що переконливо доводить перспективність цієї технології для щоденного спілкування та соціальної інтеграції.

Доктор Джастін Джуд, який є провідним автором дослідження, підкреслив, що успішне розшифрування намірів руху окремих пальців відкриває шлях не лише до відновлення текстової комунікації, а й до реалізації складніших моторних функцій. Це включає прицільні рухи та здатність до захоплення предметів пацієнтами з паралічем верхніх кінцівок. Своєю чергою, старший автор роботи та невролог Mass General Brigham доктор Даніель Рубін наголосив, що для багатьох пацієнтів, які втратили можливість користуватися руками та мовленням, сучасні рішення, такі як системи відстеження погляду, залишаються занадто інертними. За його словами, нейрокомп'ютерні інтерфейси можуть стати ключовою альтернативою у сфері допоміжної та альтернативної комунікації.

Ця інноваційна розробка, створена в рамках діяльності консорціуму BrainGate, яскраво демонструє, як поєднання фундаментальної нейробіології та передового штучного інтелекту допомагає повертати людям втрачені фізичні можливості. Використання інтегрованої предиктивної мовної моделі робить процес обміну інформацією більш природним, зв'язним та точним. Майбутні вдосконалення системи, зокрема розробка персоналізованих розкладок клавіатури та впровадження інтелектуальних систем скорочень, обіцяють ще більше підвищити швидкість введення. Сьогодні ця технологія не просто забезпечує вільне спілкування, а й закладає надійний фундамент для комплексного відновлення рухових функцій у майбутньому.

12 Перегляди

Джерела

  • HERALDO

  • Mass General Brigham

  • SWI swissinfo.ch

  • San Francisco Today

  • Neuroscience News

  • BrainGate

Знайшли помилку чи неточність?Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.