20 серпня 2025 року міністри оборони країн-членів НАТО провели віртуальну зустріч для обговорення майбутніх гарантій безпеки для України, спрямованих на припинення війни з Росією.
На зустрічі, що об'єднала оборонних лідерів усіх 32 держав Альянсу, були присутні голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне та верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич. Обговорення відбулося на тлі активних дипломатичних зусиль, зокрема посередницьких ініціатив колишнього президента США Дональда Трампа, який провів переговори з президентами Росії та України.
Україна прагне отримати надійні, підкріплені Заходом гаранті безпеки, що запобігали б майбутнім агресіям. Європейські союзники та близько 30 інших країн, включаючи Японію та Австралію, розглядають можливість створення сил безпеки для підтримки потенційної мирної угоди, що може включати розгортання європейських військ. Хоча роль США залишається невизначеною, оскільки Трамп раніше відкидав відправку американських військ на землю, він висловив готовність надати повітряну підтримку.
Обговорюються варіанти гарантій, подібних до статті 5 Північноатлантичного договору, що свідчить про прагнення до колективної безпеки. Водночас, російські атаки на українські міста продовжуються. Минулої ночі удари по Сумах та Одесі призвели до поранення щонайменше 15 цивільних осіб, включаючи родину з трьома дітьми. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що ці напади підтверджують необхідність посилення тиску на Москву через нові санкції та тарифи, щоб дипломатія могла досягти свого повного потенціалу.
Адмірал Джузеппе Каво Драгоне, який обіймає посаду голови Військового комітету НАТО з 17 січня 2025 року, зазначив, що обговорення зосереджується на вивченні можливостей для гарантій безпеки. Генерал Алексус Гринкевич, який очолив Об'єднані збройні сили НАТО в Європі 4 липня 2025 року, також брав участь у дискусіях. Росія висловлює заперечення проти присутності військ НАТО на українській території та висуває власні вимоги щодо безпеки, що додає складності процесу пошуку взаємоприйнятних рішень.
Ці переговори є свідченням колективного прагнення до миру та безпеки, де кожна держава робить свій внесок у створення стабільнішого майбутнього.