Королівська шведська академія наук 13 жовтня оголосила про присудження Меморіальної премії імені Альфреда Нобеля з економічних наук за 2025 рік трьом видатним економістам: Джоелу Мокіру, Філіпу Агіону та Пітеру Ховітту. Цією високою нагородою було відзначено їхні спільні дослідження, що розкривають фундаментальні механізми, які забезпечують стійке економічне зростання через інновації. Їхні взаємодоповнюючі ідеї визнані ключовими для розуміння того, як технологічний прогрес виводить суспільства зі стану застою та відкриває шлях до епохи тривалого процвітання, що є наріжним каменем сучасної економічної думки.
Половина премії дісталася Джоелу Мокіру, видатному економічному історику голландсько-американсько-ізраїльського походження, який представляє Північно-Західний університет (Northwestern University). Його ґрунтовний історичний аналіз визначив необхідні культурні та інтелектуальні передумови, за яких економічне зростання перетворюється на самодостатній, самогенеруючий процес. Мокір переконливо довів, що для підтримки безперервного технологічного розвитку суспільство повинно активно плекати цінності, такі як допитливість, наукове пізнання та, що найважливіше, відкритість до нових концепцій та ідей. Він простежив прямий зв’язок цього значного культурного зрушення з безперервністю технічного прогресу, що спостерігається у світі з часів початку Промислової революції.
Решту премії розділили Філіп Агіон з Колеж де Франс (Collège de France) та Лондонської школи економіки (London School of Economics), а також Пітер Ховітт з Університету Брауна (Brown University). Ці два вчені взяли на себе завдання формалізувати концепцію «креативного руйнування», перетворивши її на сувору математичну економічну модель. Їхня робота ґрунтувалася на знаковій статті, опублікованій ще у 1992 році. Згідно з їхньою теорією, економічний поступ за своєю природою є циклічним: поява нових, досконаліших технологій та бізнес-моделей неминуче призводить до витіснення та застарівання попередніх рішень, створюючи простір для подальшого розвитку.
Хоча процес креативного руйнування несе із собою певні незручності, включаючи порушення роботи усталених компаній та втрату робочих місць, він визнаний головним рушієм загального суспільного вдосконалення. Саме цей механізм сприяє підвищенню рівня життя в усьому світі. Комітет Нобелівської премії особливо підкреслив, що результати досліджень лауреатів свідчать: динамічні механізми, які лежать в основі цього процесу, повинні активно підтримуватися. В іншому випадку існує ризик того, що економіки можуть скотитися до стагнації та інерції, втративши імпульс до зростання.
Дослідження Мокіра, Агіона та Ховітта охоплює період понад двох століть, висвітлюючи шлях, яким економіки рухалися від застою до процвітання. Вони пропонують комплексну оптику для навігації в умовах постійної економічної еволюції та допомагають зрозуміти її внутрішні закони. Їхня спільна праця чітко демонструє, що справжній прогрес прокладається не лише через творення нового, але й через необхідне, хоча й болюче, демонтаж застарілих структур та ідей. Це фундаментальне розуміння є критично важливим для політиків та бізнес-лідерів, які прагнуть забезпечити довгострокову економічну стійкість та зростання, підкреслюючи, що інерція є найбільшим ворогом процвітання.