Колишній президент США Дональд Трамп висловив думку, що країни-члени НАТО повинні збивати російські літаки, які перетинають їхній повітряний простір. Цю заяву він зробив під час зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським 23 вересня 2025 року на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Відповідаючи на запитання, чи підтримають Сполучені Штати такі дії, Трамп зазначив: "Це залежить від обставин. Але ми знаємо, що ми дуже залучені до НАТО".
Ця заява прозвучала на тлі нещодавніх інцидентів із порушенням повітряного простору країн НАТО. Зокрема, 19 вересня 2025 року три російські винищувачі МіГ-31 увійшли в повітряний простір Естонії, перебуваючи там приблизно 12 хвилин. Після цього інциденту Естонія звернулася із запитом про консультації зі своїми партнерами по НАТО. Цей випадок підкреслив необхідність чіткої позиції щодо захисту повітряного простору Альянсу.
Крім того, 22 вересня 2025 року Данія тимчасово закрила кілька аеропортів після виявлення невпізнаних безпілотників поблизу них. Данська влада вказала, що ці дії можуть бути частиною "систематичної операції", проведеної "професійним актором". Ці події свідчать про зростання напруженості в регіоні та потребу в скоординованій відповіді з боку країн НАТО для забезпечення безпеки та територіальної цілісності членів Альянсу.
У цьому контексті Трамп наголосив на важливості єдності НАТО та підтримки України перед обличчям російської агресії. Він заявив, що "Україна має можливість боротися і повернути всю свою територію" за підтримки Європи. Його слова підкреслюють потенціал для зміцнення колективної оборони та демонстрації рішучості у відповідь на потенційні загрози.
Аналіз подій свідчить про те, що подібні інциденти вимагають не лише військової готовності, але й глибокого розуміння геополітичної ситуації. Експерти зазначають, що чітка комунікація та узгоджені дії в рамках НАТО є ключовими для запобігання подальшій ескалації. Згідно з даними аналітичного центру "Європейська безпека", з 2022 року кількість порушень повітряного простору країн Балтії російськими військовими літаками зросла на 30%, що вимагає посилення заходів контролю та реагування. Це створює умови для переосмислення стратегій безпеки та зміцнення співпраці між союзниками.