Росія підтверджує наміри забезпечувати Кубу нафтою всупереч тарифному тиску з боку США

Російська Федерація офіційно підтвердила свою готовність продовжувати постачання енергоресурсів на Кубу, про що заявив посол Росії на острові Віктор Коронеллі 5 лютого 2026 року. Ця заява пролунала на тлі стрімкої ескалації тиску з боку Вашингтона, кульмінацією якого став Виконавчий указ № 14380, підписаний Президентом Дональдом Трампом 29 січня 2026 року. Даний документ запроваджує в США режим надзвичайного стану через «виняткову загрозу» з боку Куби та встановлює механізм введення додаткових імпортних мит для держав, які здійснюють транспортування нафти кубинському уряду.

Нові обмежувальні заходи Вашингтона є частиною масштабної стратегії, що активізувалася після операції в січні 2026 року, в результаті якої було усунуто від влади президента Венесуели Ніколаса Мадуро. Це призвело до критичного скорочення постачання з основного джерела нафти для острова. Згідно з даними аналітичних агентств, після цих подій Мексика за підсумками 2025 року вийшла на позицію головного постачальника «чорного золота» на Кубу, забезпечивши 44% всього імпорту (приблизно 12,3 тисячі барелів на добу). Водночас венесуельський експорт скоротився до 34%, що становить близько 9,5 тисячі барелів на добу. Раніше постачання з Росії та Алжиру також стали нерегулярними: остання російська партія пального була зафіксована ще в жовтні 2025 року.

Наразі кубинська економіка перебуває у стані глибокої кризи, що проявляється у тотальному дефіциті пального та регулярних відключеннях електроенергії, оскільки нафтопродукти складають 83% у структурі національної генерації. Експерти аналітичної компанії Kpler припускають, що за поточного рівня споживання та мінімальних надходжень з початку 2026 року (які становлять лише 3 тисячі барелів на добу), наявних запасів у розмірі 460 тисяч барелів вистачить лише на 15–20 днів автономної роботи енергосистеми.

Заява посла Віктора Коронеллі про продовження постачань сигналізує про рішучу позицію Москви, яка відкрито виступає проти американського тарифного режиму, спрямованого на блокування енергетичних потоків на острів. Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес Паррілья різко засудив дії Сполучених Штатів, назвавши їх спробою встановлення «повної блокади» та актом шантажу, що грубо порушує норми вільної міжнародної торгівлі. Водночас фахівці зазначають, що запровадження режиму надзвичайного стану Дональдом Трампом є вже 22-м подібним кроком за часи його перебування на посаді президента.

Російські гарантії щодо енергозабезпечення виступають прямим противагою зовнішньому тиску, метою якого є дестабілізація енергетичної та політичної ситуації на «Острові Свободи». Раніше очільник МЗС Росії Сергій Лавров неодноразово засуджував блокування енергетичних маршрутів як неприпустимий економічний тиск, що створює пряму загрозу гуманітарній безпеці кубинського населення. Таким чином, Москва підтверджує свій статус стратегічного партнера Гавани в умовах посилення санкційного протистояння з боку США.