Фінансові ринки Сполучених Штатів Америки пережили значне потрясіння 10 жовтня 2025 року, коли інвестори відреагували на нову хвилю напруженості у відносинах із Китаєм. Причиною стало гучне оголошення Президента Дональда Трампа про намір запровадити «масштабні» мита на імпорт товарів із КНР. Це різке посилення торгової риторики стало прямою і швидкою відповіддю на нещодавні обмежувальні заходи, які Пекін застосував щодо експорту рідкісноземельних елементів. Ці елементи мають стратегічне значення, оскільки вони є критично важливими для високотехнологічних галузей, включаючи виробництво потужних магнітів, які використовуються в оборонній промисловості, а також у секторі електромобілів. Трамп публічно і різко заявив, що Китай «тримає світ у заручниках», створюючи фактичну монополію на ринку цих металів та магнітів, і підкреслив, що Сполучені Штати будуть змушені фінансово протидіяти цьому «ворожому наказу» з метою захисту національних інтересів.
Реакція інвесторів на Волл-стріт була миттєвою та відчутною, демонструючи глибоку стурбованість щодо перспектив глобальної торгівлі. Індекс S&P 500 зафіксував значне падіння на 2,7%, що стало найбільш суттєвим одноденним зниженням, яке спостерігалося з квітня. Промисловий індекс Dow Jones втратив 878 пунктів, що відповідає скороченню на 1,9% його загальної вартості, тоді як високотехнологічний індекс Nasdaq Composite просів найбільше — на 3,6%. Масштаб розпродажу був очевидним: протягом торгової сесії майже сім із кожних семи акцій, що входять до індексу S&P 500, завершили день у мінусі, що чітко відображало панівну атмосферу невпевненості та ризику серед учасників ринку. Крім того, на тлі загострення геополітичної напруженості, ціни на американську сиру нафту знизилися на 4,2%, опустившись до позначки 58,90 долара за барель. Паралельно дохідність 10-річних казначейських облігацій, які вважаються безпечним активом, також зменшилася з 4,14% до 4,05%. Варто зазначити, що напередодні, 9 жовтня, дохідність цих облігацій становила близько 4,14%.
В епіцентрі цього торговельного загострення традиційно опинилися ключові політичні фігури: Президент США Дональд Трамп та Голова КНР Сі Цзіньпін. Різкі заяви Трампа поставили під велике питання заплановану зустріч із Сі Цзіньпіном, яка мала відбутися вже за два тижні на саміті АТЕС у Південній Кореї. Американський лідер публічно заявив, що наразі «не бачить причин» для проведення будь-яких переговорів. Ситуація є особливо драматичною, оскільки лише чотири місяці тому відносини здавалися дещо стабільнішими після досягнення крихкого компромісу, згідно з яким американські мита були знижені до 30%, а китайські — до 10%. Однак, нинішня ескалація, що включає загрозу введення додаткових 100% тарифів, починаючи з 1 листопада 2025 року, а також запровадження експортного контролю на «критично важливе програмне забезпечення», знову різко загострила двосторонні відносини та викликала паніку на біржах.
Цей епізод слугує яскравим наочним прикладом того, як публічні заяви на найвищому політичному рівні миттєво трансформуються у реальні, відчутні коливання на світових фінансових ринках. Він вкотре підкреслює необхідність підтримання надзвичайно делікатного балансу між агресивною торговою політикою та забезпеченням глобальної економічної стабільності. Історичний досвід показує, що подібні торговельні конфлікти несуть у собі значний потенціал для руйнування усталених глобальних ланцюгів поставок. Наприклад, під час попередньої торговельної війни 2018–2019 років, великі компанії, що мали розгалужені глобальні ланцюги поставок, були змушені витрачати в середньому від 100 до 250 мільйонів доларів лише на реструктуризацію логістики у відповідь на зміни в митній політиці. Особлива напруженість у сфері рідкісноземельних металів, де Китай контролює понад 90% перероблених елементів, ставить під серйозний сумнів стійкість виробничих систем у всьому світі, особливо у секторах, залежних від цих критичних ресурсів.