Перше засідання Ради миру Трампа у Вашингтоні: фокус на відновленні Гази та амбіції глобального лідерства

У четвер, 19 лютого 2026 року, столиця США стала центром міжнародної дипломатії: президент Дональд Трамп провів перше засідання своєї Ради миру. Захід відбувся на базі «Інституту миру імені Дональда Дж. Трампа» (установи, що раніше мала назву Інститут миру США) у Вашингтоні, округ Колумбія. У саміті взяли участь представники понад 40 держав, які виступали як повноправні члени або спостерігачі, причому близько десяти країн обрали саме статус спостерігачів для моніторингу ініціативи.

Головною темою обговорення стала масштабна програма відновлення сектору Гази після досягнення домовленостей про припинення вогню в жовтні 2025 року. Важливим елементом стратегії є розгортання Міжнародних сил зі стабілізації (МСС). Під час зустрічі Трамп оголосив про збір початкового капіталу для реконструкції в розмірі понад 5 мільярдів доларів. Ця сума, однак, є лише першим кроком, оскільки загальні потреби для повної відбудови території, виснаженої дворічними бойовими діями, оцінюються у 70 мільярдів доларів. Легітимність Ради миру підкріплена Резолюцією Ради Безпеки ООН 2803 від 17 листопада 2025 року, яка доручила цій структурі координацію зусиль до завершення реформи Палестинської національної адміністрації.

Хоча статут Ради, ратифікований у Давосі 23 січня 2026 року, формально зосереджений на Газі, Дональд Трамп окреслив значно ширші горизонти діяльності організації. Він заявив, що Рада миру перетвориться на «найвпливовішу раду директорів у світі» завдяки своєму авторитету та престижу, сприяючи глобальному замиренню. Особливу увагу привернули його слова про те, що Рада наглядатиме за роботою ООН для забезпечення її ефективності. Такі коментарі викликали скептицизм у традиційних партнерів: Велика Британія, Франція та Німеччина були присутні лише як спостерігачі, побоюючись, що нова структура може стати прямим конкурентом Організації Об'єднаних Націй.

У практичній площині безпеки було досягнуто конкретних домовленостей. Керівник МСС генерал-майор Джаспер Джефферс повідомив про отримання зобов'язань щодо надання військового та поліцейського персоналу від Індонезії, Марокко, Казахстану, Косова та Албанії. Свою підтримку також висловили Єгипет та Йорданія, які погодилися забезпечити навчання сил безпеки. Серед присутніх на засіданні лідерів були помічені президент Аргентини Хав'єр Мілей, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та президент ФІФА Джанні Інфантіно, проте представники палестинської сторони на зустрічі були відсутні.

Економічний аспект політики адміністрації також став предметом аналізу в контексті зустрічі. Згідно з наведеними економічними дослідженнями, тарифна політика Трампа призвела до того, що витрати американських фірм середнього розміру минулого року зросли втричі. Це створює певний дисонанс із офіційними заявами про успіх торговельної стратегії, особливо на тлі прогнозів, що вказують на можливе скорочення ВВП США на 0,5 відсотка до 2035 року внаслідок дії цих митних бар'єрів.

Будівля, де проходив захід, має власну складну історію: Інститут миру США був заснований Конгресом ще у 1984 році, а його перейменування на честь Дональда Трампа є результатом тривалого судового процесу за право контролю над інституцією. Проведене засідання продемонструвало рішучість Сполучених Штатів у питаннях постконфліктного врегулювання, але водночас висвітлило глибоку напруженість у відносинах із багатосторонніми інституціями, що десятиліттями визначали світовий порядок.