Нове дослідження, опубліковане 25 вересня 2025 року, проливає світло на ранні етапи еволюції людини завдяки передовій цифровій реконструкції черепа Юньсянь 2, знайденого в провінції Хубей, Китай. Цей мільйон-річний скам'янілий зразок, який раніше був деформований і важко піддавався аналізу, тепер дозволяє переглянути усталені часові рамки еволюції.
Цифрова реконструкція, проведена командою під керівництвом професора Сяобо Фенга з Університету Шаньсі, відновила спотворені риси черепа Юньсянь 2. Аналіз виявив унікальне поєднання примітивних та сучасних ознак, таких як виражений надбрівний валик і виступаюче обличчя, поряд з вищою частиною виличної кістки та зменшеним потиличним гребенем. Ці характеристики свідчать про те, що Юньсянь 2 належить до раннього представника лінії Homo longi, яка тісно пов'язана з денисівцями та сучасними людьми. Об'єм мозкової порожнини оцінюється приблизно в 1143 кубічні сантиметри.
Ключовим висновком дослідження є перегляд часу розходження між лініями Homo sapiens та Homo longi. Філогенетичний аналіз, заснований на реконструйованому черепі, вказує на те, що спільний предок цих видів існував близько 1,32 мільйона років тому. Це значно відсуває попередні оцінки, які датували розходження приблизно 500 000 - 700 000 років тому. Дослідники також припускають, що денисівці, неандертальці та сучасні люди розвивалися окремими шляхами значно довше, ніж вважалося раніше.
Це відкриття ставить під сумнів традиційні моделі еволюції людини, які часто зосереджувалися на африканському походженні Homo sapiens, і вказує на більш складний та ранній процес диверсифікації людських ліній. Ці знахідки, опубліковані в журналі "Science", підкреслюють зростаючу роль цифрових технологій у палеоантропології. Методи, такі як комп'ютерна томографія та 3D-моделювання, дозволяють вченим долати обмеження, пов'язані з деформацією та фрагментарністю скам'янілостей, відкриваючи нові горизонти для розуміння нашого минулого.
Дослідження також вказує на те, що Homo longi був успішним у Азії протягом понад мільйон років, ймовірно, живучи в невеликих, ізольованих групах, що призвело до значного морфологічного розмаїття. Ці нові дані свідчать про те, що еволюція людини була більш розгалуженою та ранньою, ніж передбачалося раніше, і що Азія відігравала ключову роль у цьому процесі. Це дослідження є важливим кроком до розв'язання давньої проблеми "плутанини в середині" еволюції людини, яка стосувалася невизначеності щодо скам'янілостей віком від 1 мільйона до 300 000 років.