Узбекистан активно продовжує реалізацію широкомасштабних перетворень, головною метою яких є викорінення бідності у сільській місцевості та забезпечення стійкості національного аграрного сектору. Ці життєво важливі реформи здійснюються за потужної підтримки ключових міжнародних інституцій, серед яких Світовий банк, ФАО та Фонд ОПЕК, і вже зараз демонструють значні успіхи у підвищенні загального рівня життя громадян країни.
Міністр сільського господарства Іброхім Абдурахмонов, який обіймає цю посаду з жовтня 2023 року, представив детальний звіт про впроваджені комплексні заходи. Одним із найбільш вагомих досягнень стало повне припинення використання примусової та дитячої праці у бавовняній промисловості. Цей крок є яскравим свідченням переходу країни до більш етичних, гуманних та сталих методів ведення сільського господарства. Одночасно з цим спостерігається інтенсивне залучення приватного капіталу та підприємництва до аграрної сфери. Міжнародна довіра була підтверджена у грудні 2024 року, коли Фонд ОПЕК надав позику у розмірі 70 мільйонів євро. Ці кошти спрямовані на реалізацію Другої програми розвитку інклюзивної та стійкої ринкової економіки.
Статистичні дані переконливо ілюструють динаміку позитивних соціально-економічних зрушень. Рівень бідності в Узбекистані скоротився більш ніж удвічі: з 23% у 2019 році до 11% у 2023 році. Керівництво держави поставило перед собою амбітне завдання — знизити цей показник до 6% вже до кінця 2025 року. Стратегічна мета полягає у повному викоріненні крайньої бідності до 2030 року, що повністю відповідає Цілям сталого розвитку, визначеним Організацією Об'єднаних Націй. Президент Шавкат Мірзійоєв зазначив, що за останні роки економіка країни подвоїлася, а прогнозований дохід на душу населення має досягти 3500 доларів США до завершення поточного року.
Міжнародне визнання зусиль Узбекистану у сфері продовольчої безпеки є беззаперечним. Згідно з Глобальним індексом продовольчої безпеки, країна посіла перше місце серед десяти держав, які продемонстрували найбільший прогрес у цьому напрямку протягом періоду з 2019 по 2022 рік. Цей успіх підкріплюється значною фінансовою підтримкою: з 2018 по 2021 рік Світовий банк виділив загалом 2,1 мільярда доларів США на стимулювання реформ, спрямованих на економічне зростання та активне створення нових робочих місць.
Відмова від монокультурного вирощування бавовни відкрила нові можливості для місцевих фермерів. Наприклад, Йокутхон Абдуллаєва змогла диверсифікувати свої посіви, перейшовши до більш прибуткових напрямків, зокрема до садівництва. Дослідження підтверджують, що в таких ключових регіонах, як Ташкентська, Самаркандська та Ферганська області, індекс диверсифікації посівних площ є вищим. Застосування цієї стратегії сприяє кращому управлінню сільськогосподарськими ризиками та зміцненню продовольчої самодостатності на місцевому рівні.