Китай провів масштабні військові навчання поблизу Тайваню 4 жовтня 2025 року, що загострило напруженість навколо острова. Понад 20 китайських військових літаків, включаючи винищувачі J-16, бомбардувальники JH-7, літаки раннього попередження KJ-500 та безпілотники, увійшли до зони повітряної оборони Тайваню (ADIZ), причому 17 з них перетнули серединну лінію Тайванської протоки. Ці дії відбулися за кілька днів до Національного дня Тайваню, що підкреслює складність відносин між Пекіном і Тайбеєм.
Навчання відбуваються на тлі суперечки щодо тлумачення Резолюції 2758 Генеральної Асамблеї ООН, ухваленої у 1971 році. Китай стверджує, що ця резолюція визнає його суверенітет над Тайванем, тоді як Тайвань категорично відкидає таке трактування. Міністерство закордонних справ Тайваню назвало інтерпретацію Китаю «спотворенням», спрямованим на створення «уявної правової бази» для «майбутньої збройної агресії». Тайбей наголошує, що Резолюція 2758 не згадує Тайвань і не надає Китайській Народній Республіці права представляти його в ООН, підтверджуючи статус Тайваню як суверенної та незалежної держави. Населення Тайваню становить понад 23 мільйони осіб.
Серединна лінія Тайванської протоки, хоча й не має офіційного юридичного статусу, традиційно слугувала неофіційним кордоном, що розділяє військові сили обох сторін. Перетин цієї лінії китайськими літаками, особливо напередодні такої значущої дати, як Національний день Тайваню, розглядається як ескалація напруженості та демонстрація сили. У 2020 році китайські військові літаки перетинали серединну лінію 49 разів, що стало найвищим показником з 1990 року.
У відповідь на дії Китаю, Збройні сили Тайваню мобілізували власні літаки, кораблі та наземні ракетні системи для реагування на потенційні загрози. Ці події підкреслюють триваючу геополітичну напруженість у Тайванській протоці, яка є критично важливим регіоном для глобальної безпеки.
Історичний контекст цих подій сягає тлумачення Резолюції 2758 ООН, яка врегулювала питання представництва Китаю в Організації Об'єднаних Націй. Китай розглядає цю резолюцію як підтвердження своїх претензій на Тайвань, тоді як Тайвань бачить у цьому спробу Пекіна легітимізувати свої територіальні домагання. Аналітики зазначають, що подібні військові демонстрації з боку Китаю є спробою чинити тиск та впливати на політичний наратив, що свідчить про глибокий розкол щодо статусу Тайваню.