У 2025 році промисловий сектор Європи зазнав значних трансформацій. Це було спричинено ескалацією торговельних суперечок та, зокрема, заходами у відповідь з боку Китаю щодо експорту стратегічно важливих мінералів. Усвідомлення цієї вразливості спонукало країни Європейського Союзу до прискореного пошуку шляхів досягнення самодостатності, що стало наріжним каменем їхньої стратегічної стійкості. Європейська промисловість почала активно переглядати та перебудовувати свої ланцюги постачання, розглядаючи це як можливість для внутрішнього економічного зростання та зміцнення технологічного лідерства.
Як пряма відповідь на ці виклики, у березні 2025 року Європейська Комісія оголосила про старт 47 масштабних проєктів. Ці ініціативи, що охоплюють видобуток і переробку сировини, будуть реалізовані у 13 державах-членах ЄС. Вони є частиною впровадження Акта про критичну сировину (CRMA) і мають на меті забезпечити часткову автономію щодо 17 критичних матеріалів до 2030 року. Встановлено чіткі кількісні орієнтири: 10% сировини має надходити з власного видобутку, 40% — з переробки, а 25% — з вторинного використання (рециклінгу). До пріоритетного переліку увійшли літій, графіт, кобальт, галій та мідь. Цей комплексний підхід, який нагадує план REPowerEU, демонструє системну стратегію подолання критичних залежностей у постачанні.
Водночас із державними програмами, європейський промисловий сектор продемонстрував неабияку здатність до інноваційного вирішення проблеми дефіциту ресурсів. Зокрема, компанії Valeo та Renault активно працювали над розробками, спрямованими на заміщення дефіцитної сировини. Вони розробили та успішно впровадили у прототипи електродвигуни, які не потребують рідкоземельних магнітів, замінивши їх на мідні котушки. Очікується, що ця технологія буде інтегрована в нові покоління автомобілів до кінця десятиліття. Таке рішення не лише мінімізує геополітичні ризики, але й обіцяє підвищення ефективності. Розроблений Renault та Valeo двигун E7A буде на 30% компактнішим і забезпечить зниження викидів CO2 на 30%. Серійне виробництво цих інноваційних моторів заплановано розпочати у 2027 році на заводі Renault, розташованому в Клеоні.
На міжнародній арені у жовтні 2025 року відбулася важлива подія: Сполучені Штати та Китай досягли угоди щодо рідкоземельних металів та тарифів. Ця домовленість, укладена між Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном, передбачала, що Пекін призупинить запровадження додаткових експортних обмежень на рідкоземельні метали, галій, германій, сурму та графіт для американських споживачів. Натомість Вашингтон продовжив відтермінування дії деяких мит. Міністр фінансів США Скотт Бессент тоді зазначив, що погроза Китаю використати мінерали як важіль тиску була «справжньою помилкою», оскільки Захід знайшов компенсаційні заходи. Попри цей крок до розрядки напруги, європейським інституціям необхідно зберігати пильність, адже геополітична гра триває. Успіх Європи у здобутті сировинного суверенітету критично залежатиме від швидкості впровадження інновацій та здатності будувати надійні партнерські зв’язки з іншими ресурсними регіонами, серед яких Канада, Австралія, Казахстан, Узбекистан та Україна.