Бразилія досягла найбільшого за 16 років скорочення викидів парникових газів напередодні COP30

У 2024 році Бразилія продемонструвала найбільш значне скорочення викидів парникових газів за останні шістнадцять років. Порівняно з показниками попереднього, 2023 року, обсяги викидів зменшилися на 16,7%. Це різке падіння стало прямим наслідком цілеспрямованих та посилених заходів, спрямованих на стримування темпів вирубки лісів у ключових екосистемах країни, таких як Амазонія та Серрадо. Успіхи у боротьбі з незаконною вирубкою лісів є критично важливими, оскільки саме цей процес є головним джерелом викидів у Бразилії. Загальний валовий обсяг викидів склав 2,145 мільярда тонн еквівалента CO₂, тоді як роком раніше цей показник сягав 2,576 мільярда тонн еквівалента CO₂.

Аналіз, проведений «Обсерваторією клімату» на основі розрахунків системи SEEG (тринадцяте видання), підтверджує глибину цих змін. Якщо врахувати здатність лісів поглинати вуглець та вилучати його з атмосфери, чисте скорочення викидів досягло вражаючого рівня у 22%. Сектор землекористування, який включає сільське господарство та лісове господарство, традиційно є найбільшим джерелом забруднення в країні. У 2024 році на нього припало 42% від загальних валових викидів. При цьому 98% цих викидів у секторі безпосередньо пов'язані з процесами вирубки лісів. Ці статистичні дані чітко свідчать про зміну парадигми в національному управлінні природними ресурсами та екологічній політиці, демонструючи ефективність нових урядових стратегій.

Паралельно з успіхами у сфері екології, Бразилія зміцнює свою законодавчу базу. У листопаді 2024 року Національний конгрес затвердив важливий закон, який започаткував Бразильську систему торгівлі викидами парникових газів (SBCE). Цей механізм є ключовим ринковим інструментом, спрямованим на прискорення декарбонізації національної економіки. Система SBCE зобов'яже великі підприємства, які щорічно викидають понад 25 000 тонн еквівалента CO₂, брати участь у торгівлі ліцензіями на викиди. Впровадження такої системи є важливим кроком для інтеграції Бразилії у світові кліматичні фінансові потоки. Варто зазначити, що подібні системи торгівлі викидами (СТВ) вже функціонують у юрисдикціях, які охоплюють приблизно 55% світового ВВП. Наприклад, перша велика СТВ була запущена в Європейському Союзі ще у 2005 році, що підкреслює глобальний тренд.

Ці внутрішні екологічні та законодавчі досягнення значно посилюють переговорні позиції Бразилії на міжнародній арені. Країна активно готується до Тридцятої конференції ООН зі зміни клімату (COP30), яка відбудеться у місті Белен з 10 по 21 листопада 2025 року. Президент COP30, Андре Корреа ду Лаго, неодноразово наголошував, що майбутній саміт стане вирішальним майданчиком для посилення голосів країн, що розвиваються. Основний акцент буде зроблено на критично важливих питаннях кліматичного фінансування та адаптації до наслідків зміни клімату. Позиція Бразилії на саміті буде підкріплена не лише вражаючими результатами скорочення викидів, але й ініціативою щодо інтеграції вуглецевих ринків. Ця ініціатива спрямована на гармонізацію міжнародних стандартів торгівлі квотами, що дозволить створити більш ефективний та прозорий глобальний механізм протидії кліматичним викликам.