У січні 2025 року Африканський союз (АС) зробив значний крок уперед, ухваливши Кампальську декларацію на надзвичайному саміті в Кампалі, Уганда. Цей стратегічний документ, розрахований на період з 2026 по 2035 рік, знаменує собою перехід від традиційного фокусу на сільськогосподарському виробництві до комплексного підходу до агропродовольчих систем, спрямованого на підвищення стійкості, продуктивності та інтеграції континенту.
Кампальська декларація визначає шість ключових напрямків: виробництво, торгівля, інвестиції, харчування та продовольча безпека, інклюзивність та управління. Ці сфери охоплюють увесь ланцюжок створення вартості, від поля до споживача, і спрямовані на подолання нагальних викликів, що стоять перед Африкою. Амбітні цілі до 2035 року включають скорочення втрат після збору врожаю вдвічі, потроєння внутрішньоафриканської торгівлі агропродовольчими товарами та збільшення частки місцево перероблених продуктів до 35% від ВВП агропродовольчого сектора.
Було також схвалено 10-річну стратегію та план дій Комплексної програми розвитку сільського господарства в Африці (CAADP). Ця ініціатива є еволюцією попередніх декларацій, таких як Мапуту (2003-2013) та Малабо (2015-2025), що свідчить про постійне прагнення до вдосконалення аграрної політики континенту. Новий підхід визнає, що продовольча безпека та розвиток сільського господарства є багатогранними питаннями, які потребують інтегрованих рішень. Незважаючи на значний сільськогосподарський потенціал Африки, континент стикається з серйозними проблемами, включаючи продовольчу незахищеність та низьку врожайність. За даними досліджень, понад 1 мільярд людей на континенті не можуть дозволити собі здорове харчування, а близько 20% населення Африки страждає від недоїдання. Низькі показники врожайності, що становлять менше 25% від потенційних, щорічно коштують континенту 68 мільярдів доларів США через деградацію ґрунтів та неефективне використання добрив.
Виклики, з якими стикаються країни, як-от Нігерія, де менше 3% національного бюджету виділяється на сільське господарство, а близько 18% населення страждає від продовольчої незахищеності, підкреслюють нагальність впровадження таких стратегій. Експерти наголошують на необхідності збільшення охоплення агротехнічними консультаціями, забезпечення доступності сільськогосподарських ресурсів та посилення бюджетної підтримки. Важливим є також посилення уваги до дитячого харчування та забезпечення автентичної участі всіх зацікавлених сторін. Кампальська декларація ставить перед собою мету підвищити врожайність сільськогосподарських культур на 45% до 2035 року. Для досягнення цієї мети необхідно приділяти особливу увагу науковим підходам, включаючи відновлення родючості ґрунтів та застосування адаптованих до місцевих умов добрив. Стратегія також передбачає збільшення інвестицій у сільське господарство, зокрема через державно-приватні партнерства, та мобілізацію 100 мільярдів доларів США до 2035 року. Нова стратегія спрямована на зміцнення всіх ланок продовольчого ланцюга, від фермера до ринку, з акцентом на підвищення можливостей дрібних фермерських господарств, які забезпечують до 80% продовольства в Африці на південь від Сахари.
Інноваційні підходи, що впроваджуються в африканському сільському господарстві, включають точне землеробство з використанням GPS-технологій та дронів, розробку сортів рослин, стійких до посухи, та впровадження ефективних систем зрошення. Ці технології допомагають фермерам оптимізувати використання ресурсів, підвищувати врожайність та зменшувати ризики, пов'язані зі зміною клімату. Розвиток торгівлі агропродовольчими товарами між Африкою та Україною також має значний потенціал, хоча й стикається з логістичними бар'єрами. Успіх Кампальської декларації залежатиме від відданості держав-членів перетворенню стратегічного бачення на конкретні дії та стале фінансування.