Україна скликає екстрені засідання Ради Безпеки ООН та Україна-НАТО після удару Росії ракетою «Орешник»

У ніч на п’ятницю, 9 січня 2026 року, Україна зіткнулася з масштабною атакою із застосуванням ракет та дронів. За попередніми даними, цей удар забрав життя щонайменше чотирьох осіб у Києві, серед яких був медичний працівник, а ще чотири медики отримали поранення. Особливе занепокоєння викликав інцидент у Львівській області. Українські джерела стверджують, що Збройні Сили Російської Федерації використали там балістичну гіперзвукову ракету середньої дальності, імовірно, «Орешник». Повітряні сили України дійшли висновку, що запуск цієї ракети був здійснений з території Астраханської області Російської Федерації.

З огляду на те, що подія сталася поблизу кордонів Європейського Союзу та зони відповідальності НАТО, Міністерство закордонних справ України негайно ініціювало скликання екстрених засідань Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй та Ради Україна-НАТО. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який обійняв цю посаду 5 вересня 2024 року, рішуче засудив дії Москви. Він назвав їх серйозною загрозою для безпеки всього європейського континенту та викликом для трансатлантичної спільноти. Сибіга також охарактеризував російське пояснення цього удару як «абсурдне» та «неправдиве». Він спростував версію про те, що це була відповідь на нібито невдалу атаку дроном на резиденцію Президента Росії Володимира Путіна у Новгородській області наприкінці грудня.

Раніше пан Сибіга вже підтверджував інформацію, отриману від Центрального розвідувального управління США (ЦРУ), яка спростовувала факт будь-якої атаки на резиденцію Путіна. Міністр наголосив на неприйнятності таких дій. Він також нагадав про позицію Києва, згідно з якою формула миру залишається єдино можливим шляхом до справедливого та тривалого врегулювання конфлікту.

Ймовірна ракета «Орешник» класифікується як балістична ракетна система середньої дальності, що є розвитком системи РС-26 «Рубіж» і використовує технологію твердого палива. Технічні параметри, які стали відомі раніше, свідчать про максимальну дальність польоту до 5,5 тисяч кілометрів та здатність розвивати швидкість до 10 Махів, що становить приблизно 12 380 кілометрів на годину. За твердженнями, ця ракета здатна нести бойову частину з можливістю розділення та шістьма незалежно наводяться блоками. Експерти підкреслюють, що така шалена швидкість значно ускладнює її перехоплення наявними протиракетними комплексами. Час підльоту до Німеччини, наприклад, може становити лише 11 хвилин. Вперше ця система була застосована у бойових умовах 21 листопада 2024 року проти заводу «Південмаш» у Дніпропетровську.

Окрім Львова, нічний обстріл торкнувся і столиці, Києва, та його околиць. Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив про займання приватного будинку у Броварському районі, де чотири особи, включно з п’ятирічною дитиною, були госпіталізовані через отруєння чадним газом. Мер Віталій Кличко доповів про пошкодження об’єктів критичної інфраструктури у місті. Зафіксовано влучання у Дарницькому, Деснянському, Дніпровському та Печерському районах, що зачепило багатоповерхові житлові будинки та торговельний центр. Міністерство оборони Росії підтвердило факт завдання удару по Україні, стверджуючи, що він був спрямований на критично важливі цілі у відповідь на «терористичну атаку». Водночас, губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков заявив, що понад 500 тисяч мешканців регіону залишилися без електрики та тепла внаслідок обстрілів з боку ЗСУ.

Міністр Сибіга рішуче підкреслив непорушність принципу «нічого про Україну без України» та відмову Києва від будь-яких територіальних поступок Росії. Дипломатичні зусилля нашої держави спрямовані на отримання негайної реакції світової спільноти, зокрема через посилення тиску на агресора за допомогою більш рішучих заходів проти його «тіньового флоту» та нафтових прибутків. Сибіга закликав відповідальні міжнародні структури викривати російську дезінформацію та нарощувати санкційний тиск. Інцидент, пов’язаний із потенційним використанням зброї, забороненої Договором про РСМД, знову актуалізує питання дотримання міжнародних режимів контролю над озброєннями та визначення меж ескалації. Українська сторона наполягає, що Формула миру залишається безальтернативним шляхом до справедливого і стійкого миру.