У Німеччині тривають дебати щодо рівня соціальної допомоги для українських біженців. З 1 червня 2025 року українці, які прибули до країни, отримують допомогу за системою базового доходу "Bürgergeld". Однак, 3 серпня 2025 року, прем'єр-міністр Баварії Маркус Зьодер запропонував скоротити виплати для українських біженців, які прибули після 1 квітня 2025 року, відповідно до Закону про допомогу шукачам притулку. Ця пропозиція відображає ширшу тенденцію в Європі, де деякі країни переглядають умови для українських біженців.
Європейська комісія у червні 2025 року запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист для українців до березня 2027 року. Станом на квітень 2025 року, близько 4,26 мільйона українців скористалися тимчасовим захистом в ЄС. Пропозиція Зьодера викликала значні дебати. Він стверджує, що Німеччина є однією з небагатьох країн, що надає українцям допомогу, порівнянну з "Bürgergeld", і що це може демотивувати їх шукати роботу. За даними Федерального агентства зайнятості Німеччини, станом на липень 2025 року, близько 64,1% зареєстрованих українців не були працевлаштовані. Однак, експерти зазначають, що соціальні виплати мають незначний вплив на рівень зайнятості українських біженців, а рівень зайнятості українців у Німеччині, станом на травень 2025 року, становив 34,9% і поступово зростав. Уряд розглядає законопроект, який може скоротити державні виплати для новоприбулих українських біженців, що може призвести до зменшення виплат на 100 євро на місяць для кожного біженця. Загалом, Німеччина прийняла понад 1,2 мільйона українських біженців з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. У 2024 році німецька влада витратила приблизно 6,3 мільярда євро на виплати "Bürgergeld" українським біженцям, тоді як загальні витрати Німеччини на програму "Bürgergeld" сягнули 46,9 мільярда євро.