Ситуація в Південному Судані загострюється, викликаючи серйозне занепокоєння міжнародної спільноти. У серпні 2025 року спеціальний представник ООН у Південному Судані, пані Боббі, поінформувала Раду Безпеки про ескалацію конфлікту, наголосивши на безуспішних закликах до припинення бойових дій та деескалації. Ці заклики, як зазначила пані Боббі, «не дали жодної відчутної відповіді», що призвело до систематичних порушень та односторонніх дій, які підривають здатність Перехідного уряду національної єдності виконувати мирну угоду.
Ця тенденція може призвести до переходу від загальнонаціонального насильства та міжетнічних сутичок до більш складного ландшафту, що характеризується племінними розбіжностями за участю сторін угоди та інших акторів, зокрема з сусідніх країн. Наростаюча напруженість та політичний глухий кут вимагають негайного розв'язання. Усі сторони закликають до повного дотримання угоди про припинення вогню, звільнення політичних в'язнів, налагодження прямого діалогу на найвищому рівні та відновлення прихильності до всеосяжного мирного процесу. Ключові питання, що потребують вирішення, включають перехідні безпекові домовленості, перехідне правосуддя, конституційний розвиток та підготовку до виборів.
Гуманітарна ситуація в країні залишається вкрай важкою. Скорочення фінансування залишає мільйони людей без життєво важливої допомоги. За даними ООН, станом на серпень 2025 року, близько 7,7 мільйонам людей загрожує високий рівень гострої продовольчої незахищеності, при цьому 83 000 осіб перебувають на межі катастрофічних умов. План гуманітарного реагування для Південного Судану отримав лише 28,5% необхідного фінансування. Ця нестача ресурсів посилює страждання населення, яке вже постраждало від тривалого конфлікту, кліматичних шоків та економічної нестабільності.
Міжнародна спільнота продовжує уважно стежити за ситуацією, підкреслюючи необхідність поновлення зобов'язань щодо мирної угоди для запобігання подальшому погіршенню гуманітарної та безпекової ситуації в Південному Судані. Експерти, зокрема з Міжнародної кризової групи, зазначають, що країна переживає одну з найгірших гуманітарних криз з моменту здобуття незалежності, що посилюється внутрішніми заворушеннями та регіональною нестабільністю. Загострення військових дій, політичні репресії та присутність іноземних сил прискорюють розпад мирної угоди, сіючи страх та нестабільність серед населення. Заклики до негайної деескалації та відновлення діалогу з боку регіональних партнерів, таких як Африканський Союз та Міжурядовий орган з питань розвитку (IGAD), є критично важливими для запобігання подальшому розпаду країни та уникнення ширшої катастрофи в регіоні Рогу Африки.