Велика Британія переймає «данську модель» жорсткості: термін очікування ПМП для біженців зростає до 20 років

Уряд Великої Британії анонсував у 2025 році суттєві корективи до міграційної політики, які безпосередньо стосуються статусу біженців. Ключова ініціатива реформи, запроваджена Міністром внутрішніх справ Шабаною Махмуд, передбачає відмову від негайного надання постійного статусу. Замість цього впроваджується тимчасовий статус, що підлягатиме індивідуальній періодичній переоцінці. Повідомляється, що ці кроки натхненні данською моделлю, яка вважається однією з найсуворіших у Європі, і мають на меті відновити контроль над міграційними потоками.

Згідно з новими планами, термін, після якого особа зможе претендувати на отримання постійного місця проживання (ПМП), може бути збільшений до двадцяти років. Це є чотирикратним зростанням порівняно з попередніми часовими рамками, які становили п’ять років. Міністр Махмуд наголосила, що це положення має покласти край практиці «золотого квитка» для шукачів притулку та стримати нерегулярну міграцію. При цьому початковий статус біженця буде скорочено до 30 місяців і регулярно переглядатиметься; захист може бути анульований, якщо країна походження буде визнана безпечною для повернення.

Ці анонси пролунали на тлі значного зростання навантаження на систему надання притулку. З березня 2025 року було подано понад 100 тисяч заяв, що на 17% перевищує показники за аналогічний період минулого року. У рамках реформи уряд також вивчає можливість запровадження заходів, подібних до данських, що стосуються возз’єднання сімей. Зокрема, розглядається підвищення вікового цензу для партнерів та вимога фінансової самодостатності протягом трьох років без отримання державної підтримки.

У відповідь на ці кроки понад сто правозахисних організацій, серед яких Refugee Action, Save the Children та Oxfam, виступили з різкою критикою. Вони звинуватили уряд у «використанні біженців як цапів-відбувайлів». Частина депутатів від Лейбористської партії також висловила занепокоєння, назвавши запозичення данської системи «небезпечним шляхом». Водночас, уряд перебуває під тиском з боку партії Reform UK, яка виступає за ще жорсткіший імміграційний курс. Це, на думку деяких членів Лейбористської партії, змушує владу посилювати заходи, щоб уникнути електоральних втрат.

Уряд стверджує, що його мета — забезпечити, аби дозвіл на проживання був «заслужений» через роботу та користь для суспільства. Це підкреслив прем’єр-міністр Кир Стармер, посилаючись на данську модель. Такі заходи виводять Велику Британію на передові позиції серед країн із найсуворішими міграційними практиками в Європі. Фокус зміщується з приваблення висококваліфікованих кадрів, як це було під час попередніх реформ, на різке скорочення загальної кількості мігрантів.