Сейм Латвії проголосував за вихід зі Стамбульської конвенції, створивши безпрецедентний випадок у Євросоюзі

30 жовтня 2025 року Парламент Латвії, відомий як Сейм, прийняв історичне та суперечливе рішення про денонсацію Стамбульської конвенції. Цей міжнародний документ, розроблений Радою Європи, має на меті запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством. Рішення латвійських депутатів створило безпрецедентний випадок у Європейському Союзі, оскільки Латвія стала першою державою-членом ЄС, яка ініціювала такий вихід, встановлюючи новий правовий прецедент на континенті. Для набуття чинності денонсація вимагає остаточного затвердження підписом Президента Едгарса Рінкевічса. Голосування чітко продемонструвало глибокий розкол у законодавчому органі: 56 парламентарів підтримали вихід, 32 висловилися проти, а двоє депутатів утрималися від волевиявлення.

Це рішення стало кульмінацією тривалого внутрішнього спору щодо суспільних цінностей та ефективності національних механізмів захисту. Хоча Конвенція набула чинності для Латвії лише у травні 2024 року, після її ратифікації у листопаді 2023 року, вона вже встигла спричинити значні законодавчі зміни. Зокрема, було розроблено національний план дій для боротьби з насильством над жінками та запроваджено нову статтю, що стосується сексуальних домагань. Однак критики документа, включаючи депутатку від партії «Латвія на першому місці» Рамону Петравічу, наполягали на тому, що положення Конвенції нав’язують країні чужу «гендерну ідеологію». Вони заперечували визначення гендеру як соціального конструкта і стверджували, що існуючого національного законодавства цілком достатньо для захисту громадян.

Політичний маневр розгортався на тлі значного суспільного обурення. Напередодні голосування, 29 жовтня, близько 5000 громадян вийшли на вулиці Риги, щоб висловити протест проти розірвання міжнародної угоди. Прем’єр-міністр Евіка Сіліня публічно виступала за збереження Конвенції, попереджаючи, що такий крок завдасть «нищівного удару» по міжнародній репутації Латвії. Голова парламентської групи Прогресивних партій Андріс Суваєв також висловив серйозне занепокоєння щодо можливої міжнародної ізоляції країни. Характерно, що «Союз зелених та фермерів» підтримав денонсацію, тим самим порушивши коаліційну дисципліну та поглибивши політичну кризу.

Парламентські дебати у Сеймі були вкрай емоційними та тривали понад 13 годин. Під час обговорень порушувалися чутливі теми, включаючи вплив зовнішніх інформаційних кампаній та поширення теорій змови, що свідчить про високий ступінь політичної поляризації. Європейські партнери, зокрема дипломатичні представники Німеччини, Франції та Великої Британії, негайно висловили свою глибоку стурбованість щодо прийнятого рішення. Виходячи з Конвенції, Латвія тепер ризикує приєднатися до Туреччини, яка залишається єдиною країною, що офіційно денонсувала цю угоду після свого виходу у 2021 році. Історик Гатіс Круміньш, виступаючи на акції протесту, зазначив, що цей крок може підірвати довіру до Латвії як надійного міжнародного партнера та викликати підозру в її прихильності до європейських цінностей. Жіночі правозахисні організації, як-от Центр для жінок «Марта» та WAVE Network, застерігають, що відмова від конвенції може звести нанівець прогрес, досягнутий у сфері захисту прав жінок, і позбавити жертв насильства необхідних інструментів підтримки та правового захисту, погіршуючи їхнє становище.