Президент Росії 29 вересня 2025 року підписав закон про денонсацію Європейської конвенції із запобігання катуванням та нелюдському або принижуючому гідність поводженню чи покаранню (ЄКПТ). Цей крок, який був попередньо схвалений Державною Думою 17 вересня та Радою Федерації 24 вересня, офіційно припиняє участь Росії у міжнародній угоді, що діяла з 1998 року.
Конвенція встановила Європейський комітет з питань запобігання катуванням (ЄКПТ), чиї експерти мали право відвідувати місця позбавлення волі без попередження для моніторингу умов та запобігання катуванням. Однак, після виходу Росії з Ради Європи у 2022 році, її представництво в ЄКПТ було заблоковано. Пояснювальна записка до законопроекту зазначає, що з 2023 року Росія не мала представника в ЄКПТ через блокування процесу обрання нового члена від Росії Радою Європи. Росія вийшла з конвенції, оскільки не мала представника в ЄКПТ через блокування процесу обрання нового члена від Росії Радою Європи.
Незважаючи на денонсацію конвенції, російське законодавство продовжує забороняти катування. Стаття 21 Конституції Російської Федерації гарантує захист особистої гідності та забороняє катування, жорстоке та інше нелюдське поводження. Крім того, у 2022 році були внесені поправки до статті 286 Кримінального кодексу РФ, які уточнили визначення "катування" та встановили відповідальність за його застосування. Російське законодавство продовжує забороняти катування, а стаття 21 Конституції РФ гарантує захист особистої гідності та забороняє катування.
Ця подія знаменує собою важливий зсув у взаємодії Росії з міжнародними правозахисними механізмами. Хоча внутрішні закони залишаються чинними, відсутність міжнародного нагляду з боку ЄКПТ викликає питання щодо майбутнього моніторингу прав людини в країні. Експерти, такі як Євген Смирнов з правозахисної групи "Перший відділ", зазначають, що цей крок є логічним продовженням відмови Москви від європейських правових інституцій після повномасштабного вторгнення в Україну. Водночас, правозахисниця Єва Меркачова підкреслює, що денонсація конвенції не означає легалізацію катувань, оскільки російське законодавство продовжує їх забороняти.
Історично, Росія ратифікувала конвенцію у 1998 році, і протягом 27 років експерти ЄКПТ здійснили 30 візитів до країни, підготувавши 27 звітів, з яких лише чотири були опубліковані за згодою Москви. Це свідчить про обмежену прозорість навіть під час членства в конвенції. Відмова від ЄКПТ, на думку правозахисної групи "Команда проти катувань", може призвести до погіршення умов у російських в'язницях та демонтажу останніх формальних міжнародних захисних механізмів для ув'язнених. Хоча Росія залишається стороною Конвенції ООН проти катувань, втрата європейського механізму моніторингу зменшує прозорість та тиск на проведення реформ. Це рішення підкреслює тенденцію Росії до відмови від міжнародних зобов'язань, що може мати значні наслідки для дотримання прав людини в місцях позбавлення волі.
Після виходу з конвенції Росія більше не буде зобов'язана допускати міжнародних інспекторів у свої в'язниці. Скарги від російських ув'язнених до Європейського комітету з питань запобігання катуванням більше не розглядатимуться.