Рішення Білого дому: Високопосадовці США ігнорують кліматичний саміт COP30 у Белені, Бразилія

Рішення адміністрації Сполучених Штатів, оприлюднене 31 жовтня 2025 року, стало чітким і, безумовно, помітним дипломатичним жестом: високопоставлені представники Вашингтона не поїдуть на ключовий кліматичний саміт COP30, який має відбутися у Белені, Бразилія, у період з 10 по 21 листопада 2025 року. Цей крок, як миттєво відзначили міжнародні оглядачі, цілком узгоджується з давньою і послідовною позицією президента Дональда Трампа. Він відомий своїм глибоким скептичним ставленням до міжнародних кліматичних угод, зокрема до Паризької угоди, з якої США вже виходили під час його першого президентського терміну. Відсутність ключових фігур американської влади на такому важливому форумі викликала серйозне занепокоєння серед інших країн-учасниць, ставлячи під сумнів подальшу траєкторію переговорного процесу та його потенційну ефективність у досягненні глобальних цілей.

Незважаючи на цей відвертий дипломатичний маневр, уряд США продовжує наголошувати на своїй відданості боротьбі зі зміною клімату, зосереджуючись переважно на внутрішніх механізмах регулювання та двосторонніх ініціативах замість багатосторонніх форумів. Водночас, американське громадянське суспільство, включаючи численні екологічні та активістські групи, заявило про свій твердий намір бути присутнім на конференції. Ці організації прагнуть використати платформу COP30, щоб продемонструвати світові, що офіційна позиція федеральної адміністрації не є відображенням волі всього американського народу. Вони підкреслюють, що міста, штати та приватний сектор США продовжують активно впроваджувати власні кліматичні програми та зобов'язання, незалежно від рішень Білого дому.

Тим часом, країна-господарка, Бразилія, зіткнулася зі значними логістичними труднощами, намагаючись забезпечити інклюзивність саміту та належне розміщення тисяч делегатів. Місто Белен, розташоване в регіоні Амазонії, відчуло гостру нестачу житла через величезний міжнародний попит, який значно перевищив місцеві можливості. Це призвело до стрімкого, майже спекулятивного, зростання цін на проживання, де вартість розміщення досягала від 360 до 4400 доларів США за ніч. У відповідь на цю критичну ситуацію бразильська влада проявила винахідливість та соціальну відповідальність. Вони запропонували безкоштовні каюти на спеціально зафрахтованих круїзних суднах для делегацій з країн із низьким рівнем доходу, а також для тих, хто найбільш уразливий до наслідків кліматичних змін. Це нестандартне рішення має на меті усунути фінансові та логістичні бар'єри, забезпечуючи участь найбільш нужденних сторін у глобальному діалозі.

У той час як зовнішня політика США створює певну напругу на міжнародній арені, внутрішня організація саміту вимагає гнучкості та зосередженості на єдності всіх учасників. Важливо пам'ятати про економічну доцільність зеленого переходу: інвестиції у чисту енергетику досягли вражаючих 2 трильйонів доларів США у 2024 році, причому понад 90% нових проєктів відновлюваної енергетики (ВДЕ) виявилися дешевшими за викопне паливо. Однак, ці позитивні економічні тенденції контрастують із кліматичною реальністю. Генеральний секретар ООН раніше чітко підкреслював, що поточні національні зобов'язання забезпечують скорочення викидів лише на 10%. Для утримання глобального потепління в межах критичної позначки 1,5 °C необхідне значно більше скорочення — на 60%. Це особливо актуально, враховуючи, що Белен знаходиться поблизу Амазонії, критичної екосистеми, що перебуває під загрозою. Таким чином, майбутній саміт COP30 у Белені слугує не просто майданчиком для переговорів, а дзеркалом, що відображає складність узгодження національних пріоритетів із нагальними потребами світової спільноти та планети.