9 серпня 2025 року по всій території Кот-д'Івуару відбулися масові протести. Прихильники опозиційних партій, зокрема Африканської народної партії Кот-д'Івуару (PPA-CI) на чолі з Лораном Гбагбо та Демократичної партії Кот-д'Івуару (PDCI) під керівництвом Тіджана Тіама, вийшли на вулиці, вимагаючи повернення допуску до президентських виборів 25 жовтня 2025 року для своїх лідерів.
Чинний президент Аліссан Уаттара, який прагне здобути четвертий термін, оголосив про свою кандидатуру 29 липня 2025 року. Протестувальники зібралися в районі Йопугон, густонаселеному передмісті столиці Абіджана, тримаючи плакати з гаслами «Досить!», «Немає справжньої демократії без справжньої справедливості» та «Ми мільйони, які кажуть ТАК Гбагбо і Тіаму». Учасники акцій висловлювали невдоволення рішенням виборчої комісії, яка відсторонила ключових опозиційних діячів від участі у виборах. Серед причин відсторонення називаються юридичні перешкоди, зокрема, звинувачення у подвійному громадянстві для Тіама та судові вироки чи обмеження для Гбагбо, Чарльза Бле Гуде та Гійома Соро.
Тіджан Тіам, колишній генеральний директор Credit Suisse, був відсторонений від виборів через звинувачення у подвійному громадянстві, хоча він пізніше відмовився від французького громадянства. Івуарійське законодавство забороняє подвійним громадянам балотуватися на пост президента. Лоран Гбагбо, колишній президент країни, також не був допущений до виборів через попередні судові вироки, які позбавили його громадянських прав. Незважаючи на помилування у 2022 році, він не був амністований, що унеможливлює його участь у виборах.
Видатні науковці, такі як Пол Коллієр, Френсіс Фукуяма та Дані Родрік, висловили занепокоєння, що відсторонення Тіама може поставити під загрозу демократичні принципи та відновити нестабільність в Кот-д'Івуарі. Міжнародна спільнота також наголошує на необхідності прозорого та інклюзивного виборчого процесу для забезпечення демократичної стабільності країни. Історія Кот-д'Івуару свідчить про напруженість та насильство під час виборів, зокрема, після виборів 2010 року, коли загинуло близько 3000 осіб. Поточна ситуація викликає занепокоєння щодо можливого повторення подій минулого, особливо враховуючи тенденцію деяких лідерів в Західній Африці залишатися при владі шляхом зміни конституційних термінів.