Парламентські вибори у Чеській Республіці, що відбулися 3-4 жовтня 2025 року, принесли рішучу перемогу партії ANO мільярдера та колишнього прем'єр-міністра Андрія Бабіша. Його партія здобула 80 з 200 місць у нижній палаті парламенту, що становить приблизно 34,5% голосів. Цей результат означає значне політичне повернення для Бабіша, чия партія випередила центристсько-праву коаліцію "Spolu" (Разом), яка отримала 23,4% голосів та 52 місця.
На тлі цих подій виникають питання щодо майбутнього зовнішньополітичного курсу країни, зокрема її позиції щодо України та Європейського Союзу. Андрей Бабіш заявив про намір сформувати однопартійний уряд меншості, проте визнав необхідність підтримки з боку інших політичних сил. Серед потенційних партнерів згадуються ультраправа партія "Свобода та пряма демократія" (SPD), яка отримала 7,9% голосів, та право-популістська партія "Motoristé" (Автомобілісти) з 6,78%. Формування стабільної коаліції може виявитися складним завданням, враховуючи, що три партії, які можуть утворити більшість (ANO, SPD та Motoristé), разом матимуть 108 місць, що недостатньо для необхідних 120 для конституційної більшості.
Деякі аналітики зазначають, що результати виборів можуть призвести до того, що Чехія стане ще однією країною Центральної Європи, яка створюватиме виклики для Брюсселя. Це пов'язано з передвиборчими обіцянками Бабіша скоротити підтримку України та зайняти жорсткішу позицію щодо імміграційної та екологічної політики ЄС. Попередні результати виборів свідчать про високу явку виборців – 68,8%, що перевищує показник 2021 року. Однак, виникли певні технічні проблеми з новою системою електронних посвідчень особи "eDoklady", що спричинило труднощі для деяких виборців.
Зовнішньополітичний аспект перемоги Бабіша викликає особливе занепокоєння. Під час своєї попередньої каденції на посаді прем'єр-міністра (2017-2021) Бабіш підтримував тісні зв'язки з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, поділяючи схожі погляди на міграцію та національний суверенітет у межах ЄС. Його кампанія зосереджувалася на внутрішніх питаннях, таких як економічне зростання та зниження податків, водночас висловлюючи критику щодо "Зеленого курсу" ЄС та міграційних пактів.
Існує побоювання, що уряд Бабіша може змінити курс Чехії, відійшовши від активної підтримки України та зайнявши позицію, ближчу до Угорщини та Словаччини, які зайняли проросійську позицію. Зокрема, Бабіш критикував чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні, пропонуючи передати цю функцію НАТО. Він також висловив думку, що Україна "не готова" до вступу в ЄС, наголошуючи на необхідності завершення війни як передумови для будь-яких подальших кроків. Це може послабити єдиний фронт європейських країн у протистоянні російській агресії.
Президент Чехії Петр Павел, який має повноваження призначати нового прем'єр-міністра, висловив готовність розпочати переговори з лідерами партій після остаточного оголошення результатів. Однак, він раніше заявляв, що відмовлятиметься призначати міністрів, які виступають за вихід країни з ЄС або НАТО. Це створює додатковий вимір складності у формуванні майбутнього уряду та визначенні його зовнішньополітичної орієнтації. Попри заяви Бабіша про прихильність до ЄС та НАТО, його потенційна залежність від ультраправих партій, які мають антиукраїнські та антиєвропейські погляди, викликає занепокоєння на міжнародній арені. Подальший розвиток подій та формування уряду матимуть значний вплив на регіональну безпеку та європейську єдність.