Уряд Німеччини розпочав масштабну реформу військової служби, спрямовану на зміцнення Бундесверу та виконання вимог НАТО щодо збільшення чисельності військ. Реформа, яка має бути завершена до кінця серпня 2025 року та набути чинності з 1 січня 2026 року, запроваджує опцію добровільної військової служби. Однак, вона також передбачає можливість відновлення обов'язкового призову, якщо кількість добровольців виявиться недостатньою.
Згідно з планами, усі 18-річні чоловіки отримають від Бундесверу анкету для оцінки їхньої готовності служити, з обов'язковою відповіддю. Для жінок заповнення анкети буде добровільним. Мета реформи – збільшити набір на військову службу, яка триватиме щонайменше шість місяців. У разі, якщо модель добровільної служби не зможе залучити необхідну кількість новобранців, кабінет міністрів може ухвалити рішення про відновлення обов'язкового призову за згодою Бундестагу. Цей підхід є прагматичною відповіддю на поточні виклики рекрутингу, зберігаючи при цьому стратегічний резервний потенціал.
Адміністрація канцлера Фрідріха Мерца прагне зробити Німеччину найсильнішою конвенційною військовою державою в Європі. Це відображено у планах значно збільшити чисельність Бундесверу: з нинішніх приблизно 183 000 до 260 000 професійних військовослужбовців, а також розширити резервні сили з 60 000 до 200 000 до 2035 року. Ці цілі зумовлені вимогою НАТО щодо збільшення чисельності військ на 60 000 осіб. Очікується також зростання витрат Німеччини на оборону, з планами досягти 3,5% ВВП до 2029 року, що є суттєвим зростанням порівняно з нинішніми 2,4%.
Ініціатива реформи також включає плани з реактивації резервістів для зміцнення оборонних можливостей Німеччини. Однак ця діяльність стикається з практичними перешкодами, зокрема зі суворими законами про захист даних, які ускладнюють зв'язок з потенційними резервістами. Запропоновані зміни викликали певну критику. Норберт Реттген, заступник голови парламентської групи ХДС/ХСС, висловив занепокоєння, що покладання на добровільні заяви може виявитися недостатнім у нинішній безпековій ситуації. Він також зазначив, що законопроект не містить конкретних цифр та термінів для збільшення чисельності збройних сил. Партії ХДС/ХСС виступають за більш негайний та рішучий підхід, посилаючись на сумніви щодо успіху добровільної служби та зростаючу загрозу з боку Росії.
Ця стратегічна зміна в оборонній політиці Німеччини є прямою відповіддю на підвищені загрози безпеці в Європі, особливо після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Скасування військової служби у 2011 році зараз переглядається в світлі цих мінливих геополітичних реалій. Подвійний підхід уряду, що поєднує добровільну службу з можливим поверненням до призову, демонструє прихильність до забезпечення потужних та адаптивних збройних сил, здатних відповідати як поточним, так і майбутнім викликам безпеки.