У вересні 2025 року Нідерланди здійснили значний крок у напрямку виправлення історичних несправедливостей, повернувши Індонезії понад 28 000 скам'янілостей з колекції Дюбуа. Серед них — видатні останки так званої 'Яванської людини' (Homo erectus), що є ключовим елементом у дослідженні еволюції людства. Це рішення, що базується на рекомендаціях незалежного Комітету з колоніальних колекцій, підкреслює зростаючу тенденцію до повернення культурних цінностей країнам походження. Колекція, зібрана нідерландським палеоантропологом Еженом Дюбуа наприкінці XIX століття, містить численні палеонтологічні знахідки величезного наукового значення. Комітет дійшов висновку, що ці артефакти ніколи не належали Нідерландам, а їхнє вилучення, ймовірно, порушило права місцевих жителів. Це вже шостий випадок, коли Нідерланди повертають артефакти на основі рекомендацій цього комітету, що свідчить про послідовність у підході до реституції.
Історія 'Яванської людини' є важливою сторінкою в антропології. Відкриття, зроблені Дюбуа, викликали жваві дискусії щодо еволюції людини. Хоча статус 'Яванської людини' як прямого предка сучасних людей іноді ставиться під сумнів, її знахідки залишаються фундаментальними для розуміння ранніх етапів розвитку гомінідів. Антропологічні висновки, зроблені на основі цих скам'янілостей, допомогли сформувати сучасні уявлення про міграції та еволюційні шляхи наших предків. Датування знахідок, хоч і є предметом постійних досліджень, вказує на їхній давній вік, що робить їх безцінними для науки.
Ця репатріація відбувається на тлі ширшого глобального руху за повернення колоніальних артефактів. Прикладами подібних актів справедливості є повернення Нігерії Бенінських бронз Німеччиною та лондонським Музеєм Горнімана у 2022 році. Нідерланди також вже повернули понад 200 артефактів Індонезії в останні роки. Ці події не лише сприяють відновленню культурної спадщини, але й відкривають нові можливості для міжнародної співпраці та глибшого розуміння спільної історії людства. Повернення таких значущих знахідок, як скам'янілості 'Яванської людини', є свідченням того, що минуле може бути переосмислене, а історичні помилки — виправлені, відкриваючи шлях до більш гармонійного майбутнього.