Міністри економіки та фінансів Європейського Союзу провели зустріч у Копенгагені 19 вересня 2025 року, щоб обговорити ключову пропозицію щодо використання заморожених російських активів для надання фінансової допомоги Україні. Ця зустріч підкреслює триваючі зусилля Європи щодо забезпечення стабільності та підтримки України в умовах тривалого конфлікту.
Німецький міністр фінансів Ларс Клингбайль наголосив на необхідності ретельного вивчення пропозиції, зазначивши, що Німеччина прагне сприяти прогресу, а не блокувати його. Його слова відображають прагматичний підхід, що балансує між бажанням підтримати Україну та потребою у правовій та процедурній обґрунтованості. Іспанський міністр економіки Карлос Куерпо висловив підтримку цій ініціативі, підкресливши зусилля Іспанії щодо зменшення залежності від російського зрідженого природного газу та диверсифікації джерел енергії. Це свідчить про ширші геополітичні та економічні зрушення, спричинені конфліктом.
Європейський Союз розглядає механізми перенаправлення заморожених російських активів. Близько 300 мільярдів доларів США російських центральних банківських активів іммобілізовано в країнах G7, більша частина яких знаходиться в Європі, зокрема в Бельгії, де в репозитарії цінних паперів Euroclear зберігається 194 мільярди євро (228,24 мільярда доларів США) цих активів. З 194 мільярдів євро в цінних паперах близько 170 мільярдів вже стали готівкою, оскільки цінні папери погашалися з моменту їх заморозки, коли Москва вторглася в Україну в лютому 2022 року. Європейська комісія ще в березні 2025 року обговорювала потенційне використання надзвичайних прибутків від цих активів. Український міністр фінансів Сергій Марченко раніше наголошував на критичній важливості міжнародної підтримки для бюджету України, зазначивши, що зовнішнє фінансування перевищило 138,75 мільярда доларів США з моменту вторгнення.
Дискусії навколо використання заморожених російських активів супроводжуються значними юридичними питаннями та дебатами щодо правової основи такого кроку. Деякі експерти вказують на відсутність чіткої міжнародної правової бази для конфіскації суверенних активів, хоча існують прецеденти використання заморожених державних коштів для компенсації жертвам агресії. Наприклад, Естонія розробила механізм використання заморожених російських активів як передоплати за збитки, завдані Україні, що може стати прецедентом для інших країн.
Європейська комісія також розглядає можливість використання заморожених російських активів для надання Україні «кредиту на репарації». Суть механізму полягає в тому, що Україна буде зобов'язана погасити кредит лише після того, як отримає компенсацію від Росії за шкоду, заподіяну внаслідок ведення військової операції. «Комісія пропонує репараційний кредит, тобто, по суті, надання кредиту Україні за рахунок залишків грошових коштів на іммобілізованих російських активах, не зачіпаючи при цьому претензії Росії на ці активи», — заявив економічний комісар ЄС Валдіс Домбровскіс журналістам, готуючись до переговорів міністрів фінансів ЄС у Копенгагені. Наразі ЄС переважно використовує відсотки, отримані від заморожених активів, для обслуговування кредитів для Києва. Європейська комісія розглядає новий підхід, який передбачає заміну заморожених активів облігаціями ЄС, а отримані кошти спрямовуватимуться Україні. Цей механізм, який називають «креативним», дозволяє уникнути юридичних ризиків прямої експропріації, водночас надсилаючи потужний політичний сигнал про те, що Росія починає платити за війну. За оцінками експертів, ця схема може принести Україні від 50 до 70 мільярдів євро протягом наступних п'яти років, що допоможе покрити річний дефіцит бюджету без прямого тиску на бюджети країн-членів ЄС. Це робить солідарність з Україною більш передбачуваною та менш залежною від політичних циклів у Європі.
Незважаючи на підтримку ініціативи з боку деяких країн, існують і скептичні настрої. Бельгійський міністр фінансів Вінсент Ван Петегем висловив занепокоєння, назвавши пропозицію «досить розпливчастою» і підкресливши необхідність розподілу ризиків між усіма державами-членами ЄС. Зміна позиції Німеччини, яка раніше обережно ставилася до конфіскації активів, частково зумовлена побоюваннями щодо можливого скорочення американської допомоги під керівництвом президента Дональда Трампа. Це покладає значний тягар на економіку Німеччини як найбільшу в Європі. Загалом, зустріч у Копенгагені є важливим кроком у пошуку стійких фінансових рішень для України, демонструючи спільне прагнення до стабільності та підтримки у складні часи.