У Копенгагені 30 вересня 2025 року відбулася зустріч лідерів Європейського Союзу, присвячена обговоренню зростаючої загрози гібридної війни, зокрема з боку Росії. Зустріч, організована прем'єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, була скликана на тлі серії інцидентів з безпілотниками поблизу данських аеропортів та військових баз, що призвело до тимчасового закриття аеропорту Копенгагена. Ці події підкреслили вразливість Європи до нетрадиційних загроз та необхідність скоординованої відповіді.
Гібридна війна, яка поєднує традиційні військові тактики з нетрадиційними методами, такими як кібератаки та дезінформація, стає все більш витонченою. Росія активно використовує ці методи для дестабілізації противників без повномасштабного військового конфлікту. Нещодавні інциденти з дронами в Данії свідчать про розширення сфери впливу таких дій, викликаючи занепокоєння щодо безпеки національного повітряного простору та критичної інфраструктури.
На саміті лідери ЄС обговорювали шляхи посилення стримування та оборонних стратегій. Данія вже впровадила спеціальну систему радарів в аеропорту Копенгагена та співпрацює з сусідніми країнами, включаючи Францію, Німеччину, Нідерланди, Швецію та Велику Британію, для покращення систем протиповітряної оборони та обміну розвідданими. В якості одного із заходів протидії була запропонована ініціатива щодо створення «стіни дронів» уздовж східних кордонів ЄС для посилення безпеки. Також згадується, що ЄС працює над системою виявлення та збиття дронів, залучаючи досвід України.
В контексті саміту, Данія тимчасово закрила свій повітряний простір для цивільних безпілотників з 29 вересня по 3 жовтня, щоб забезпечити безпеку під час заходу та уникнути плутанини з ворожими дронами. Ця заборона також спростила роботу правоохоронних органів.
Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен підкреслила, що Європа стикається з безпрецедентними викликами, порівнянними з найскладнішими періодами після Другої світової війни, і закликала до рішучої відповіді на гібридні дії Росії, спрямовані на підрив єдності ЄС. Президент Франції Еммануель Макрон висловив солідарність з Данією, але водночас закликав до обережності, підкресливши необхідність бути сильними для стримування агресії, але уникати ескалації. Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні виступила за спокійні та виважені дії. Загальний висновок саміту підкреслив важливість єдності та готовності серед держав-членів ЄС перед обличчям мінливих викликів безпеці. Зустріч у Копенгагені стала важливим кроком у розробці надійних механізмів захисту від багатогранного супротивника.
Лідери ЄС також торкнулися питання використання заморожених російських активів для допомоги Україні, однак думки з цього питання розділилися. Німеччина підтримала ідею надання позики Україні за рахунок майбутніх репарацій, тоді як Франція, Бельгія та Люксембург висловили сумніви щодо законності такого кроку. Були згадані розбіжності між країнами ЄС з цього питання, включаючи позиції Німеччини, Франції, Бельгії та Люксембургу. Ситуація навколо Запорізької АЕС також була в центрі уваги, підкреслюючи критичну загрозу ядерній безпеці в Європі. Обговорення ситуації навколо Запорізької АЕС також було відзначено.