Консервативна партія Великої Британії представила амбітний план щодо створення нової "Сили з депортації" з метою щорічного висилення 150 000 осіб. Ця ініціатива, що супроводжується виділенням 1,6 мільярда фунтів стерлінгів, передбачає надання значних нових повноважень, зокрема використання технологій розпізнавання облич без попереднього попередження для ідентифікації осіб, які перебувають у країні незаконно. Цей крок, оголошений 4 жовтня 2025 року, викликав бурхливі дебати щодо ефективності, етичності та впливу на індивідуальні права.
Новостворена "Сили з депортації" працюватиме у тісній співпраці з правоохоронними органами, зобов'язуючи поліцейських проводити імміграційні перевірки всіх осіб, яких вони зупиняють або заарештовують. Ця модель натхненна діяльністю американського агентства з імміграції та митного контролю (ICE). План Консервативної партії також передбачає докорінну зміну системи надання притулку. Згідно з пропозицією, статус біженця надаватиметься лише тим, хто зазнає переслідувань з боку іноземних урядів, виключаючи осіб, які тікають від конфліктів або країн з обмежувальними законами щодо релігії чи сексуальної орієнтації.
Крім того, планується скасування імміграційного трибуналу, централізація прийняття рішень у Міністерстві внутрішніх справ з обмеженими правами на апеляцію, а також припинення надання безкоштовної правової допомоги у справах, пов'язаних з імміграцією. Партія звинуватила юристів у "шахрайстві" щодо британських платників податків, стверджуючи, що "адвокати не потрібні".
Лейбористська партія розкритикувала ці пропозиції, вказавши на попередні невдачі Консервативної партії у сфері імміграції, включаючи рекордний чистий міграційний приріст, відкриття понад 400 готелів для біженців та витрати у 700 мільйонів фунтів стерлінгів на план депортації до Руанди, який, за їхніми словами, приніс лише чотирьох добровольців. Вони охарактеризували імміграційне послання консерваторів як: "ми все зробили неправильно, ми не будемо вибачатися, тепер довіряйте нам".
Викликає занепокоєння потенційна точність та упередженість технологій розпізнавання облич, особливо щодо помилкової ідентифікації осіб з меншин. Лорд Хенсон з Флінта визнав цінність розпізнавання облич у правоохоронній діяльності, але наголосив на необхідності чітких правових рамок для підтримки громадської довіри. У Великій Британії вже спостерігається зростання використання технології розпізнавання облич поліцією для пошуку в базах даних паспортів та імміграції, що викликає занепокоєння щодо конфіденційності та відсутності прозорості. У 2023 році кількість пошуків у базі даних паспортів зросла з 2 до 417, а в базі даних імміграції — з 16 до 102 у 2024 році. Ці дії проводяться без чіткої правової основи та без інформування громадськості чи парламенту. Ці пропозиції сигналізують про значний зсув у британській імміграційній політиці, що може мати далекосяжні наслідки для шукачів притулку, правових процесів та громадянських свобод. Вони відображають прагнення зменшити загальну кількість іммігрантів, але ризикують суперечити міжнародним зобов'язанням та гуманітарним принципам. Скасування імміграційного трибуналу та припинення надання безкоштовної правової допомоги ще більше концентрують владу в Міністерстві внутрішніх справ і можуть створити значні перешкоди для доступу до правосуддя для вразливих осіб. Хоча заявлена мета полягає у боротьбі з нерегулярною міграцією, запропоновані методи, зокрема широке застосування розпізнавання облич та обмежені критерії надання притулку, ймовірно, зіткнуться зі значними юридичними та етичними викликами, а також із сильною опозицією з боку груп, що захищають громадянські свободи, та політичних опонентів. Ця ситуація підкреслює складний баланс між національною безпекою та індивідуальними правами в контексті міграційної політики.