Іран відновлює авіасполучення після загрози удару США: деталі деескалації та геополітична напруга

У четвер, 15 січня 2026 року, влада Ірану офіційно оголосила про відновлення роботи свого повітряного простору. Це рішення було прийняте після майже п’ятигодинного періоду повної ізоляції неба, запровадженого через серйозні побоювання щодо можливого військового удару з боку Сполучених Штатів. Позитивні зміни в авіаційному сполученні відбулися на тлі публічних заяв президента США Дональда Трампа, який зазначив, що отримав певні запевнення щодо припинення насильства проти протестувальників усередині країни та скасування запланованих страт.

Обмеження на польоти, що розпочалися напередодні, тривали до 07:30 ранку за місцевим часом, що змусило міжнародних авіаперевізників терміново змінювати маршрути. Першими у небо повернулися літаки іранських компаній, зокрема Mahan Air, Yazd Airways та AVA Airlines. Варто нагадати, що 14 січня 2026 року Дональд Трамп повідомив про отримання інформації від «надзвичайно важливих джерел з іншої сторони». За його словами, ці джерела підтвердили припинення розправ над демонстрантами та відсутність планів щодо нових страт, що стало ключовим фактором для зниження градуса напруги між Вашингтоном і Тегераном.

Важливою частиною цієї деескалації стала доля 26-річного активіста Ерфана Солтані. Хоча раніше йому загрожувала смертна кара, 15 січня державні медіа Ірану повідомили, що такий вирок виноситися не буде. Проте молодий чоловік залишається під слідством за звинуваченнями, які передбачають тривале тюремне ув'язнення. Тим часом правозахисна організація HRANA раніше заявляла про понад 2500 загиблих у ході протестів, хоча міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі відкидає ці дані, звинувачуючи Ізраїль у спробах роздути цифри для провокування американського втручання.

Нинішня геополітична криза досягла свого піку після масштабних протестів, що спанули наприкінці грудня 2025 року через глибоку економічну кризу та стрімке падіння курсу національної валюти. У відповідь на ці події адміністрація США сформувала спеціальну групу національної безпеки, до складу якої увійшли віцепрезидент Джей Ді Венс та держсекретар Марко Рубіо. Ця команда активно розробляла різні сценарії реагування на дії іранського режиму, враховуючи як дипломатичні, так і силові методи впливу на ситуацію.

Військовий тиск США підкріплюється передислокацією авіаносної ударної групи на чолі з авіаносцем USS Abraham Lincoln до Близького Сходу. Очікується, що кораблі прибудуть у зону відповідальності Центрального командування США приблизно за тиждень. Крім того, американська влада вжила превентивних заходів безпеки, рекомендувавши частині персоналу залишити стратегічну базу Аль-Удейд у Катарі, де на постійній основі перебуває близько 10 тисяч військовослужбовців та цивільних фахівців.

Поки на Близькому Сході розгорталися ці події, у Філадельфії 15 січня 2026 року Федеральний апеляційний суд Третього округу виніс рішення у справі 30-річного активіста Махмуда Халіля. Халіль був заарештований ще 8 березня 2025 року. Суд більшістю голосів (2 проти 1) скасував рішення нижчої інстанції та відхилив його позов, що оскаржував затримання. Це рішення фактично відкриває шлях до його депортації, демонструючи суворість юридичних процедур в імміграційних апеляціях, незалежно від політичного контексту справи.

Ситуація всередині самого Ірану залишається вкрай складною: з 8 січня 2026 року в країні діє режим повного відключення інтернету. Голова судової влади Голамхоссейн Мохсені-Еджеї раніше закликав до проведення прискорених судових процесів над 18 тисячами затриманих учасників протестів. Економічний тиск також посилився після того, як 12 січня США запровадили 25-відсоткові мита на торгівлю з Іраном. На цьому тлі Росія висловила задоволення звільненням екіпажу російського судна «Марінера», затриманого США через санкції проти Венесуели, що вкотре підкреслює глобальний характер протистояння. Таким чином, 15 січня стало днем крихкого затишшя, хоча юридичні та політичні процеси продовжують створювати нові виклики.