Європейський Союз переживає значні внутрішні розбіжності щодо запровадження санкцій проти Ізраїлю у відповідь на ескалацію гуманітарної кризи в Секторі Гази. Хоча Європейська комісія запропонувала заходи, включаючи блокування доступу до фондів ЄС для досліджень, вони були врешті-решт зупинені через відсутність консенсусу між державами-членами. Ця розбіжність підкреслює складний геополітичний ландшафт та виклики у формуванні єдиної європейської позиції щодо конфлікту. У помітній односторонній дії Німеччина 8 серпня 2025 року оголосила про припинення експорту зброї до Ізраїлю, яка може бути використана в Газі. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що хоча Німеччина підтримує право Ізраїлю на самооборону, уряд глибоко стурбований гуманітарними наслідками ескалації військових дій. Це рішення знаменує собою значний зсув у традиційно сильній підтримці Ізраїлю з боку Німеччини, на яку вплинула громадська думка та жахлива ситуація в Газі.
Сполучене Королівство також зробило рішучий крок 20 травня 2025 року, призупинивши переговори про угоду про вільну торгівлю з Ізраїлем. Міністр закордонних справ Девід Ламмі посилався на розширення військових дій Ізраїлю в Газі як на шкоду відносинам між Великою Британією та Ізраїлем, наголошуючи, що наступ не сприяв поверненню заручників, і засуджуючи блокаду допомоги. Цей крок сигналізує про зростаючий міжнародний тиск на Ізраїль з метою зміни його поведінки. В Ірландії досягнуто прогресу щодо "Закону про заборону імпорту товарів з ізраїльських поселень 2025 року". Законопроект, який має на меті криміналізувати імпорт товарів з ізраїльських поселень на окупованих територіях, був внесений до кабінету міністрів міністром закордонних справ Саймоном Харрісом 24 червня 2025 року. Якщо він буде прийнятий, цей закон стане значним кроком з боку держави-члена ЄС для вирішення проблеми поселень. Громадська думка в Нідерландах також була виразною: масштабні протести "Червона лінія" в Гаазі проходили з 18 травня по 15 червня 2025 року. Ці демонстрації, в яких взяли участь понад 150 000 осіб 15 червня, що зробило їх найбільшими протестами в Нідерландах за два десятиліття, закликали до санкцій проти Ізраїлю та припинення Угоди про асоціацію між ЄС та Ізраїлем. Масштаб цих протестів підкреслює сильний суспільний попит на більш рішучі дії. На міжнародному рівні ситуація була додатково сформована діями судових органів. 15 липня 2025 року Міжнародний суд ООН (МС ООН) ухвалив тимчасові заходи у справі про геноцид, порушеній Південною Африкою проти Ізраїлю. Водночас Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху та колишнього міністра оборони Йоава Галланта, посилаючись на передбачувані воєнні злочини та злочини проти людяності. Ці юридичні процеси додають значний рівень міжнародного контролю та потенційної відповідальності. Фрагментована реакція країн ЄС, на відміну від незалежних дій таких країн, як Велика Британія та Ірландія, поряд зі значними громадськими демонстраціями, ілюструє глибокі виклики у досягненні єдиної міжнародної політики. Триваючі судові дії МС ООН та МКС ще більше підкреслюють серйозність звинувачень та складне міжнародне правове та дипломатичне середовище, що оточує кризу в Газі.