Данія запроваджує віковий бар'єр для соцмереж: дітям до 15 років заборонено користуватися платформами

Уряд Данії зробив рішучий і безпрецедентний крок, оголосивши про намір встановити суворий віковий бар'єр, який заборонить дітям, молодшим за п’ятнадцять років, користуватися платформами соціальних мереж. Це сміливе рішення, підтримане переважною більшістю політичних сил у парламенті, відображає глибоку стурбованість нації щодо того, як неконтрольований цифровий простір формує і потенційно підриває психічне здоров'я та загальне благополуччя молодого покоління. Міністр цифровізації Кароліна Стаге Ольсен (Karolina Stage Olsen) висловилася досить прямолінійно, заявивши, що ці медіа-ресурси «викрадають час, дитинство та благополуччя наших дітей». За її словами, це сигналізує про нагальну потребу у встановленні чітких зовнішніх рамок, оскільки саморегуляція індустрії виявилася недостатньо ефективною.

Ця данська ініціатива не є ізольованим явищем, а радше частиною ширшого глобального тренду, спрямованого на захист молоді від потенційної шкоди в інтернеті. Однак підходи, які обирають різні держави, суттєво різняться. Якщо Данія схиляється до прямого законодавчого регулювання, то інші країни обирають альтернативні шляхи. Наприклад, Австралія минулого року вже схвалила схожу заборону, що стосується осіб, які не досягли шістнадцяти років, і має набути чинності вже у грудні поточного року. Натомість у Німеччині, як зазначає Уповноважений федерального уряду з питань наркоманії та наркотиків Хендрік Стрік (Hendrik Streeck), перевага надається не повному блокуванню доступу, а зміцненню медіаосвіти та підвищенню цифрової грамотності серед підлітків та їхніх батьків. Це демонструє світову дискусію щодо того, чи є тотальна заборона найефективнішим інструментом.

Законодавчі зміни відбуваються на тлі тривожних статистичних даних, які ілюструють масштаб проблеми. Згідно з ґрунтовним аналізом, проведеним Датським управлінням по конкуренції та захисту прав споживачів, середній час, який данська молодь щодня присвячує соціальним мережам, становить значні дві години сорок хвилин. Цей показник став одним із ключових обґрунтувань для втручання держави у сферу цифрового дозвілля. У центрі уваги уряду перебувають такі надзвичайно популярні платформи, як Snapchat, YouTube, Instagram та TikTok, які є основними споживачами часу підлітків. Уряд вважає, що такий обсяг часу, витраченого на прокручування стрічок, є надмірним і відволікає молодь від розвитку та соціалізації у реальному світі.

Цей крок данського уряду, ініційований на тлі заяв прем'єр-міністра Метте Фредериксен (Mette Frederiksen) про те, що «ми випустили на свободу монстра», ставить перед суспільством важливе питання про етичні та практичні межі цифрової участі. Численні дослідження послідовно демонструють, що надмірне та неконтрольоване використання соціальних мереж корелює зі зростанням рівня тривожності й депресії серед молоді. Однак, уряд Данії намагається знайти компроміс. Важливо, що в плані передбачені винятки: батьки матимуть право надати письмову згоду на використання соцмереж дітям у віці тринадцяти та чотирнадцяти років. Це свідчить про прагнення знайти точку рівноваги між необхідністю державного захисту та збереженням батьківської автономії. Введення таких жорстких заходів у Данії, яке може набути чинності вже у 2026 році, є потужним сигналом про те, що пріоритетом має бути внутрішнє благополуччя людини, а не безперешкодний доступ до зовнішніх цифрових стимулів.