Парламент Буркіна-Фасо одноголосно ухвалив закон, що криміналізує гомосексуальність, запровадивши тюремні терміни та штрафи для порушників. Цей крок, що відображає прагнення країни до збереження традиційних сімейних цінностей, ставить Буркіна-Фасо в один ряд з багатьма африканськими державами, які мають подібне законодавство.
Згідно з новим законом, особи, визнані винними у гомосексуальних діях, можуть бути ув'язнені на термін від двох до п'яти років, а також оштрафовані. Міністр юстиції Едассо Родріг Баяла охарактеризував одностатеві акти як "дивну поведінку", підкресливши, що закон покликаний утвердити традиційні шлюбні та сімейні цінності. Закон набув чинності одразу після ухвалення.
Ця законодавча ініціатива реалізується в контексті правління військової хунти, яка прийшла до влади внаслідок перевороту 2022 року. Лідер хунти, капітан Ібрагім Траоре, позиціонує себе як панафриканського лідера, що виступає за незалежність від західного впливу, і його риторика часто знаходить відгук серед молодого населення континенту.
Буркіна-Фасо приєднується до списку з понад половини африканських країн, які мають закони, що забороняють гомосексуальність. Ця тенденція спостерігається і в інших державах континенту: Уганда посилила своє антиЛГБТК+ законодавство у травні 2024 року, а Гана ухвалила подібний закон у лютому 2025 року. Такі закони, хоч і викликають критику на міжнародному рівні, часто користуються популярністю всередині країн, де їх розглядають як захист від іноземних впливів та збереження місцевої культури.
Історично багато антиЛГБТК+ законів в Африці мають колоніальне походження. Хоча деякі країни континенту рухаються до декриміналізації, такі кроки, як у Буркіна-Фасо, свідчать про посилення репресивних заходів у сфері прав ЛГБТК+ на континенті. Ця ситуація викликає занепокоєння у правозахисних організацій, які вказують на погіршення загальної ситуації з правами людини в країні, включаючи обмеження свободи слова та придушення інакомислення з боку військової влади.
Запровадження таких законів є відображенням складних суспільних процесів та пошуку ідентичності в умовах глобальних змін. Вони ставлять питання про баланс між національними цінностями та міжнародними стандартами прав людини, а також про те, як суспільства адаптуються до еволюції поглядів на сексуальність та гендерну ідентичність.