Президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив про помилування 25 осіб, засуджених за "екстремістські злочини", що стало частиною зусиль з покращення відносин зі Сполученими Штатами. Цей крок, що відбувся 16 вересня 2025 року, слідує за звільненням 52 в'язнів 11 вересня 2025 року. Серед помилуваних 25 осіб було 12 жінок і 13 чоловіків, переважно молодше 40 років, багато з яких мають дітей. Згідно з повідомленнями, усі помилувані визнали свою провину та висловили каяття.
Ці дії відбуваються на тлі зусиль Білорусі щодо покращення свого іміджу на міжнародній арені, зокрема у відносинах зі Сполученими Штатами. У відповідь на ці кроки, США зняли санкції з білоруської авіакомпанії "Белавіа" та висловили зацікавленість у відновленні роботи свого посольства в Мінську. Це сталося після зустрічі Олександра Лукашенка з представником президента США Джоном Коулом 11 вересня 2025 року.
Однак, правозахисні організації, зокрема "Вясна", наголошують, що попри ці кроки, понад 1000 політичних в'язнів залишаються за ґратами. За оцінками "Вясни", станом на кінець серпня 2025 року в Білорусі перебувало 1187 політичних в'язнів. Загалом, з 2020 року правозахисна спільнота визнала понад 4081 особу політичними в'язнями. Ці цифри підкреслюють триваючу проблему з правами людини в країні.
Звільнення в'язнів та помилування відбуваються напередодні святкування Дня національної єдності Білорусі 17 вересня, який відзначає возз'єднання білоруських земель у 1939 році. Ця дата, встановлена указом президента Олександра Лукашенка у 2021 році, стала фокусом для перегляду історії режимом. Попри офіційну риторику про єдність, правозахисники закликають до звільнення всіх політичних в'язнів та дотримання прав людини.
Ситуація з правами людини в Білорусі залишається критичною, про що свідчать численні звіти міжнародних організацій. Згідно з доповідями, порушення прав людини, включаючи тортури та жорстоке поводження з ув'язненими, є широкомасштабними та систематичними. Це створює складний контекст для будь-яких кроків, спрямованих на нормалізацію відносин із Заходом, оскільки основні питання прав людини залишаються невирішеними.