На півдні Франції виявлено безпрецедентне гніздування динозаврів із тисячами скам'янілих яєць

Палеонтологічні експедиції, що проводять дослідження на території департаменту Еро, зокрема в околицях комуни Мезе на півдні Франції, задокументували відкриття надзвичайної наукової ваги. Було виявлено колосальну за масштабами зону гніздування динозаврів, яка містить сотні, а за попередніми оцінками фахівців — потенційно тисячі відмінно збережених викопних яєць. Офіційне повідомлення про цю знахідку, що має беззаперечне глобальне значення для глибшого розуміння репродуктивних стратегій стародавніх ящерів, було оприлюднене представниками Музею-парку динозаврів Мезе на початку 2026 року. Активні розкопки на об'єкті, які розпочалися ще в жовтні 2025 року, вже дозволили вилучити кілька сотень унікальних артефактів. Дослідники переконані, що геологічні пласти з кладками простягаються значно далі за межі поточної ділянки, що дає вагомі підстави прогнозувати виявлення тисяч яєць у ході подальших робіт.

Вік знайдених палеонтологічних скарбів датується приблизно 72 мільйонами років, що відповідає епосі пізнього крейдового періоду. Унікальність цього відкриття визначається не лише неймовірною щільністю кладок, яку експерти характеризують як виняткову для європейського континенту, а й вражаючим станом збереження самих яєць. Окремі зразки зберегли фактично недоторканими свої внутрішні мікроструктури, що відкриває перед науковою спільнотою безпрецедентні перспективи для детального вивчення питань ембріології та тафономії, хоча наявність самих ембріонів усередині поки що потребує додаткового підтвердження. Наукові колективи висувають обґрунтовану гіпотезу, що причиною такої ідеальної консервації стало раптове затоплення в давній заплаві, де була розташована ця територія. Потоки води швидко накрили гнізда щільними шарами мулу та глини, створивши герметичне середовище, яке забезпечило їхній захист від руйнівних факторів протягом мільйонів років.

Первинний морфологічний аналіз вказує на те, що переважна більшість сферичних за формою яєць належала титанозаврам — групі велетенських травоїдних динозаврів, які були домінуючими представниками фауни того часу. Проте, судячи з помітного різноманіття форм і розмірів знахідок, у цьому місці одночасно або послідовно гніздилися й інші види, включаючи ймовірних представників панцирних анцилозаврів та дрібних хижих тероподів. Варто зазначити, що на цій території раніше вже були ідентифіковані кісткові рештки травоїдного динозавра Rhabdodon priscus, який населяв територію сучасної Європи приблизно 72–69 мільйонів років тому. Окрім того, вчені серйозно розглядають можливість присутності яєць, що відповідають раніше описаному подовженому «оовиду» Prismatoolithus caboti. Цей тип кладок традиційно асоціюється з троодонтидами — кмітливими дрібними хижаками крейдового періоду.

Музей-парк динозаврів Мезе, який заслужено вважається найбільшим у Європі тематичним закладом, розташований безпосередньо на місці цього унікального палеонтологічного об'єкта. Саму локацію вперше виявив директор-хранитель музею Ален Кабо ще близько трьох десятиліть тому, що поклало початок систематичним дослідженням регіону. Попередні етапи робіт, які ознаменувалися виявленням великої кількості яєць ще в березні 1996 року, дозволили класифікувати цей об'єкт як третій за науковою значущістю у світі, ставлячи його в один ряд із такими легендарними місцями, як пустеля Гобі в Азії та штат Монтана у США. Продовження масштабних польових робіт заплановане на кілька наступних років, що підкреслює довгостроковий науковий потенціал локації. Це місце, без сумніву, стане ключовим орієнтиром для майбутніх реконструкцій палеоекології Південної Європи та допоможе відтворити складну картину життя наприкінці мезозойської ери.