6 травня 2026 року міністри торгівлі країн «Великої сімки» під час зустрічі ухвалили рішення про створення робочої групи із забезпечення постачання критично важливих мінералів. Це відбулося на тлі тарифних розбіжностей між Сполученими Штатами та Європейським Союзом, які продовжують чинити тиск на єдність альянсу. За даними джерел, близьких до переговорів, основною метою є зменшення залежності від поставок із Китаю.
Критичні мінерали, зокрема літій, нікель та рідкоземельні елементи, є незамінними для виробництва акумуляторів, електроніки та обладнання для відновлюваної енергетики. Учасники зустрічі обговорили заходи щодо розвитку видобутку в дружніх країнах, як-от Австралія та Канада, а також збільшення обсягів переробки всередині G7. Очікується, що спільні інвестиції в ці проєкти в найближчі роки сягнуть кількох мільярдів доларів.
Проте атмосферу переговорів затьмарили торговельні суперечки. США нещодавно підвищили тарифи на європейські автомобілі та вироби зі сталі, посилаючись на необхідність захисту національної промисловості. У відповідь ЄС пригрозив запровадженням дзеркальних мит на американські товари, що може зачепити експорт на суму понад 10 мільярдів євро.
Представники Євросоюзу на зустрічі G7 наголосили на важливості дотримання міжнародних торговельних правил і закликали до діалогу для врегулювання розбіжностей. Водночас американська сторона наполягала на пріоритетності питань національної безпеки під час формування ланцюжків постачання мінералів. Такі позиції відображають різні підходи до глобальної торгівлі.
Аналітики зауважують, що координація щодо мінералів може стати моделлю для інших сфер співпраці. Наприклад, країни G7 планують обмінюватися даними про запаси та технології переробки. Це дозволить знизити ризики перебоїв у постачанні, які вже спостерігалися у 2022–2025 роках через пандемію та геополітичні кризи.
Конкретні рішення включають запуск програми стимулювання вторинної переробки мінералів із відпрацьованих батарей та електроніки. За оцінками експертів, це може задовольнити до 20 відсотків потреб G7 до 2035 року. Крім того, обговорюється створення стратегічних резервів у кожній країні-учасниці.
Таким чином, попри внутрішні суперечності, G7 продовжує працювати над зміцненням економічної безпеки у ключових галузях, що має безпосереднє значення для технологічного розвитку та енергетичного переходу в найближче десятиліття.
