Дослідники з Університету Британської Колумбії (UBC) досягли значного прогресу в галузі ядерного синтезу, розробивши інноваційний метод, який підвищує швидкість реакцій синтезу дейтерію-дейтерію при кімнатній температурі. Використовуючи реактор Thunderbird, команда продемонструвала 15% збільшення швидкості реакцій синтезу. Це досягнення, опубліковане 20 серпня 2025 року в журналі Nature, відкриває нові перспективи для доступніших та масштабованих експериментальних платформ у цій галузі.
Реактор Thunderbird, розроблений для вивчення ядерного синтезу, поєднує в собі прискорювач частинок та електрохімічний реактор. Команда UBC застосувала метод електрохімічного завантаження для насичення палладієвої мішені паливом з дейтерію. Цей підхід виявився значно ефективнішим у підвищенні швидкості синтезу порівняно з попередніми методами. Професор Кертіс П. Берлінгетт, головний дослідник, підкреслив ефективність їхнього методу, зазначивши, що один вольт електрики забезпечив таке ж завантаження дейтерію, як 800 атмосфер тиску, порівнюючи цей процес зі стисканням більшої кількості палива у губку.
Ця робота спирається на тривалі дослідження UBC у галузі холодного синтезу, розпочаті у 2019 році, з метою пошуку рішень для чистої енергетики. Зусилля команди вже призвели до кількох рецензованих публікацій і продовжують стимулювати подальші дослідження. Реактор Thunderbird створює платформу для систематичного вивчення методів завантаження палива та матеріалів мішеней, поєднуючи ядерний синтез, матеріалознавство та електрохімію. Майбутні дослідження можуть призвести до практичних рішень у сфері термоядерної енергетики.
На відміну від традиційних підходів до термоядерного синтезу, які вимагають величезних магнітних конфайнмент-систем для утримання плазми при надвисоких температурах і тиску, UBC зосередилася на більш доступному, кімнатнотемпературному реакторі. Хоча експеримент ще не досяг чистого виграшу енергії, він демонструє відтворювану платформу для досліджень синтезу. Робота використовує суворі наукові методи та вимірює прямі ядерні сигнатури, такі як нейтрони, що є надійним доказом реакцій синтезу. Цей прорив відкриває нові можливості для досліджень чистої енергії та демонструє, як матеріалознавство та електрохімія можуть покращити процеси ядерного синтезу.
Дослідження професора Берлінгетта та його команди є частиною ширших зусиль, спрямованих на вивчення можливостей низькоенергетичних середовищ для впливу на реакції синтезу, що може прискорити прогрес у створенні життєздатних реакторів.