Міжнародний проєкт термоядерного експериментального реактора (ITER), розташований на півдні Франції, отримав критично важливий компонент з Китаю, що є значним кроком у розвитку термоядерної енергетики.
Цей масивний компонент, відомий як живильники корекційних котушок, має діаметр 15 метрів і важить приблизно 1,6 мільйона кілограмів. Він є основою для роботи токамака – пристрою, що використовується для утримання плазми в процесі ядерного синтезу. Живильники відіграють ключову роль у керуванні живленням та охолодженням магнітів, а також слугують важливим елементом безпеки, забезпечуючи передачу енергії та керуючих сигналів до плазми, а також виступаючи як канал для безпечного скидання накопиченої магнітної енергії.
Проєкт ITER об'єднує сім глобальних партнерів: Європейський Союз, Китай, Сполучені Штати, Росію, Японію, Індію та Південну Корею. Кожен з них робить внесок у це грандіозне підприємство, яке має на меті відтворити енергетичний процес Сонця на Землі. Термоядерний синтез пропонує значні переваги порівняно з поточними методами виробництва енергії, зокрема, мінімальну кількість довгоживучих радіоактивних відходів та дуже низькі викиди CO2.
Процес термоядерного синтезу, що живить зірки, вимагає температур понад 100 мільйонів градусів Цельсія, що робить його надзвичайно складним для відтворення на Землі. Незважаючи на величезний потенціал, технічні та фінансові виклики залишаються значними. Загальна вартість проєкту оцінюється в понад 24 мільярди доларів США, а терміни його реалізації неодноразово коригувалися. Однак, потенційні вигоди роблять його надзвичайно важливим у пошуку сталого енергетичного майбутнього. Проєкт ITER наближається до створення першої плазми та, зрештою, до виробництва чистої енергії.