Неоплачувані опікуни, які доглядають за близькими, часто стикаються зі значними емоційними викликами. Вони можуть настільки зосередитися на потребах інших, що нехтують власним самопочуттям, що призводить до почуття самотності, стресу та невидимості. Дослідження, проведене Кембриджським університетом, вивчило інноваційне рішення: регулярну взаємодію з людиноподібним роботом.
Дослідники виявили, що розмови з роботом надавали опікунам безпечний простір для самовираження, допомагаючи зменшити стрес та почуття ізоляції. Протягом п'яти тижнів учасники брали участь у двотижневих сесіях з роботом Пеппером, соціальним роботом, розробленим для простих розмов. Спочатку нерішучі, опікуни поступово відкривалися, ділилися особистими роздумами та емоціями, що призвело до покращення настрою та емоційного балансу.
Доктор Гай Лабан, головний дослідник, зазначив, що опікунам часто бракує простору, щоб говорити про себе, і ці розмови надали таку можливість. Багато учасників повідомили, що почуваються менш самотніми та перевантаженими, і більш на зв'язку зі своїми потребами. Дослідження також показало, що розмови з роботом можуть допомогти опікунам обробляти невисловлені почуття.
Артикулюючи свій досвід, учасники змогли позитивніше переосмислити свою роль опікуна, зменшуючи почуття провини та сприяючи більшому прийняттю. Професор Емілі Кросс підкреслила значущість дослідження, зазначивши, що це перше дослідження, яке демонструє, що розмови з роботом можуть значно зменшити самотність та стрес у опікунів. Це свідчить про захоплюючі можливості для соціальних роботів надавати комфорт, коли людська підтримка обмежена.
За даними дослідження, проведеного в Університеті Кембриджу, розмови з роботом Пеппером допомогли опікунам відчути себе менш самотніми та перевантаженими, а також краще усвідомлювати власні емоції. Це дослідження, опубліковане в International Journal of Social Robotics, є першим у своєму роді, що вивчає довгострокові емоційні переваги саморозкриття за допомогою робота.
Дослідники виявили, що розмови з роботом можуть допомогти опікунам переосмислити свою роль у позитивніший спосіб, зменшуючи почуття провини та сприяючи більшому прийняттю. Це підкреслює потенціал соціальних роботів як цінного інструменту для емоційної підтримки, особливо для тих, хто відчуває себе не почутим. З розвитком соціальних роботів вони можуть запропонувати опікунам не лише практичну допомогу, але й необхідне емоційне полегшення. Це може допомогти подолати вигорання опікунів та покращити загальне самопочуття.
Дослідження також виявило, що розмови з роботом можуть допомогти опікунам переосмислити свою роль у позитивніший спосіб, зменшуючи почуття провини та сприяючи більшому прийняттю. Це свідчить про те, що соціальні роботи можуть стати цінними союзниками у сфері психічного здоров'я, особливо для тих, хто відчуває себе не почутим.