Лаклан Х. Морріс обирає живе звучання: відмова від цифрового потоку

У часи, коли музика майже повністю розчинилася у цифровому шумі, ньюкаслський автор-виконавець Лаклан Х. Морріс робить крок, який здається майже анахронізмом, але насправді віщує нову тенденцію.

Його п’ятий студійний альбом під назвою Illusionaires виходить виключно на фізичних носіях: вінілових платівках та компакт-дисках. Це означає повну відсутність стрімінгу, відсутність алгоритмічних рекомендацій та відсутність звичної цифрової дистрибуції.

Цей свідомий крок не є бунтом чи протестом. Це, скоріше, вибір певної форми, яка повертає музиці фізичне тіло, а слухачеві — відчуття присутності. Це повернення до того, що можна відчути на дотик.

Музика, що знову стає простором

Стрімінгові сервіси зробили музику безмежно доступною, але водночас надзвичайно одноразовою. Морріс свідомо відмовляється від цієї парадигми. Він пропонує слухачеві не просто «фоновий потік», а стан, де музика:

• займає певне місце у просторі,

Це повернення до епохи, коли альбом був не просто файлом, а об’єктом, до якого необхідно доторкнутися. Саме таким об’єктом і є Illusionaires.

Вініл, який треба відчути: обмежений тираж

Перший наклад альбому становить лише 150 платівок. Вони були виготовлені на Zenith Records, найбільшому вініловому заводі Південної півкулі. Це не штучний елітаризм, а вибір формату, який вимагає:

• сповільненості у споживанні,

Коли тираж обмежений, цінність визначається не кількістю слухачів, а інтенсивністю присутності кожного окремого слухача.

Незалежний шлях: музика без посередників

Реліз здійснюється через Hiss & Crackle Records — лейбл із Ньюкасла, який гарантує артистам 100% прибутку від продажів. У світі, де стрімінгова економіка часто знецінює творчу працю, така модель виглядає майже революційною, хоча й подається тихо та зріло.

Запис матеріалу тривав понад два роки у RTN Studios (Мейфілд). Презентація платівки відбудеться у The Stag & Hunter Hotel — місці, де звук живе у повітрі, а не в коді алгоритму.

Глобальний контекст: повернення до відчутного

На тлі тотального домінування цифрової дистрибуції та стрімкого зростання генеративної музики, створеної ШІ, вибір Морріса набуває особливого символізму. Сучасна аудиторія, здається, втомлюється від надмірної швидкості, одноразового контенту та звуку, якому нібито нічого не належить.

✨ Люди втомлюються від швидкості.

✨ Втомлюються від контенту, що минає.

✨ Втомлюються від звуку без прив’язки.

Фізична музика повертає відчуття:

• минулого часу,

Це не протистояння технологіям, а свідоме вирівнювання пріоритетів.

Глибинний сенс: пошук звуку, який можна відчути

Illusionaires демонструє важливий вектор розвитку: музика майбутнього не обов’язково буде швидшою чи гучнішою. Вона буде глибшою. Штучний інтелект здатний повторювати патерни, алгоритми можуть обчислювати вподобання, а стрімінг забезпечує миттєву доставку.

Проте тактильність, вібрацію та справжній резонанс створює людина, адже саме вона є носієм живого звуку. Фізичний реліз — це не крок назад, а крок у глибину сприйняття. Музика повертається до своєї суті, а слухачі — до музики. Увага знову стає найголовнішим інструментом сприйняття.

Алгоритми відображають масове, тоді як митець творить унікальне. Поки існують такі артисти, як Лаклан Х. Морріс, музика залишатиметься живим організмом, а не просто потоком цифр.