Нігерійський співак і автор пісень Джонні Дрілл відверто поділився своїми роздумами щодо творчого шляху — від перших композицій, народжених у церковному середовищі, до впевненого виходу на мейнстримну музичну арену. Артист наголошує, що його історія — це не просто про музику, а про здобуття внутрішньої свободи у вірі та самовираженні.
Дрілл детально розповів про свою глибоку духовність та активну участь у церковному житті. Він зізнався, що його унікальне музичне бачення не завжди відповідало традиційним формам поклоніння. Хоча він і стикався з критикою, це не похитнуло його переконання, що музика, присвячена любові, також може бути формою молитви.
«Любов — це не антипод віри, — зауважив він, — це її дихання».
Співак закликав церковну спільноту до ширшого погляду на мистецтво та його прояви. Він нагадав, що справжня духовність охоплює і земну любов — ту силу, яка єднає людські серця. Дрілл підкреслив, що навіть у межах християнської культури цілком можливо говорити про ніжність, стосунки та радість буття людиною, не обмежуючись лише суто релігійними темами.
Згадуючи свої перші кроки як музичного керівника, артист зазначив, що його ранній стиль виконання не вписувався у загальноприйняті канони. Однак саме цей досвід, сповнений викликів, став вирішальним і допоміг йому сформувати власний, неповторний шлях — шлях щирості, внутрішньої гармонії та творчої сміливості, який він демонструє сьогодні.
Окрім творчих аспектів, Джонні Дрілл порушив важливу тему економічних труднощів, з якими стикаються африканські виконавці. Він навів разючі цифри, що ілюструють глобальну нерівність у монетизації музики. Наприклад, мільйон прослуховувань у Нігерії приносить артисту лише 300–400 доларів США. Водночас, у таких країнах, як США та Велика Британія, ця ж кількість прослуховувань може сягати 5000 доларів.
Незважаючи на цю фінансову диспропорцію, Дрілл стверджує, що справжня цінність музики вимірюється не кількістю нулів на банківському рахунку чи статистичними даними, а її впливом на людські серця та душі. Таким чином, творчість Джонні Дрілла залишається своєрідним мостом, що з’єднує духовне і людське, небесне і земне, постійно нагадуючи слухачам, що любов, якщо вона йде від чистого серця, сама по собі є найвищою молитвою.