Документальна стрічка "Ріфеншталь", створена режисером Андресом Вайлем, заглиблюється у складні взаємини між німецькою кінорежисеркою Лені Ріфеншталь та нацистським режимом. Фільм, прем'єра якого відбулася на Венеційському кінофестивалі у серпні 2024 року, був відзначений нагородою Cinema & Arts Award. Ріфеншталь, відома своїми пропагандистськими стрічками, такими як "Тріумф волі", була близькою соратницею Адольфа Гітлера. Значні архіви, що включають домашні відео та особисте листування, були передані Фонду прусської культурної спадщини після її смерті. Стрічка Вайля аналізує заяви Ріфеншталь про її нібито незнання щодо нацистських злочинів, протиставляючи їх архівним кадрам та інтерв'ю. Зокрема, у фільмі присутня Ельфрід Кречмер, активістка антинацистського руху, яка висловила сумніви щодо справжньої необізнаності Ріфеншталь.
Документалісти також припускають, що вказівки Ріфеншталь під час зйомок могли спричинити загибель євреїв у 1939 році в польському місті Конське. Це припущення базується на аналізі її листів, де згадується, що вона могла вимагати "прибрати євреїв з цієї території", що, за словами свідків, прозвучало як "Позбавтеся від євреїв!". Ці події, якщо вони правдиві, можуть пояснити її подальше палке заперечення навіть факту бути свідком злочину. Фільм також розглядає потенційну причетність Ріфеншталь до загибелі цивільних осіб єврейської національності. Хоча вона стверджувала, що була свідком страти в Польщі, існують свідчення, що її слова могли бути інтерпретовані як наказ стріляти по єврейських робітниках. Кінематографічні техніки Ріфеншталь, такі як незвичні ракурси камери та різкі склейки, справили значний вплив на жанр спортивного кіно та кінематограф загалом, хоча її спадщина нерозривно пов'язана з пропагандою нацистського режиму.
Вайль проводить паралелі між методами пропаганди Ріфеншталь та сучасною політичною риторикою, підкреслюючи, що фільм слугує застереженням. Незважаючи на її новаторство, спроби виправдати Ріфеншталь як мисткиню, що підтримувала ідеї нацизму, залишаються непереконливими, оскільки вона вміло вплітала наративи ідеології у свої твори, а потім маскувала свої дії за розмитими алегоріями. Ріфеншталь, яка померла у віці 101 року, продовжувала свою кар'єру як фотографка, створюючи роботи, що демонстрували її інтерес до екзотичних культур, зокрема, її фотоальбом "Останній з племені Нупа". Її життя, яке тривало понад століття, відзначалося парадоксальною відсутністю покарання за співпрацю з нацистським режимом, що викликає питання про справедливість та відповідальність у мистецтві.