«Велика повінь» від Netflix: розкол думок навколо південнокорейського міксу наукової фантастики та драми про виживання

Глобальна прем'єра південнокорейського кінопроєкту «Велика повінь» (The Great Flood) на стрімінговій платформі Netflix, що відбулася 19 грудня 2025 року, викликала справжній шквал суперечливих відгуків як серед глядацької аудиторії, так і серед кінокритиків. Ця стрічка, створена під керівництвом режисера Кім Бён-у, чиїми попередніми роботами є «Терор у прямому ефірі» (2013) та «М.Ц. / Бункер» (2018), позиціонується як масштабний науково-фантастичний блокбастер. Сюжет зосереджений на спробах жінки-дослідниці штучного інтелекту та її сина вижити у вирі катастрофічної повені, що охопила Сеул. Режисер Кім Бён-у, який народився у 1980 році, відомий своїм авторським баченням, де пріоритетом є донесення глибокого меседжу, що, як зазначалося раніше, іноді ускладнює сприйняття наративу.

Амбітна спроба поєднати ефектні сцени катастрофи з глибокими теоретичними роздумами призвела до помітної поляризації оцінок. На агрегаторі Rotten Tomatoes професійні рецензенти виставили фільму лише 60% позитивних відгуків. Водночас, оцінка від звичайної публіки виявилася значно скромнішою: показник Popcornmeter ледь сягнув 39% на основі понад п'ятдесяти відгуків. Багато користувачів мережі висловлювали невдоволення різкими та, на їхню думку, недоречними стрибками від напруженої сцени боротьби за життя до тривалих, складних експозицій, присвячених теорії ШІ та симуляції. Такі моменти, на думку глядачів, віддаляли їх від емоційного стрижня самої історії.

Попри критику щодо темпу та структури, стрічка отримала високу оцінку за акторську майстерність. Особливо відзначили гру Кім Да-мі у ролі Анни, дослідниці штучного інтелекту, та Пак Хе-су, який втілив образ офіцера служби безпеки Хі-джо. Також глядачі позитивно сприйняли динамічні та захоплюючі сцени, що відкривали фільм. Це свідчить про те, що майстерність виконання окремих елементів не залишилася непоміченою на тлі загальної неоднозначності сприйняття.

Сюжетна лінія розгортається навколо вченої Анни, яка разом зі своїм сином опиняється у пастці затопленого багатоповерхового будинку в Сеулі. Катастрофа стала наслідком глобальної повені, спровокованої таненням полярних крижаних шапок після падіння метеорита. По ходу розвитку подій стає зрозуміло, що саме робота Анни у таємній лабораторії ООН, пов'язана з розробкою «Двигуна Емоцій» для ШІ, є ключем до порятунку людства. Більше того, з'ясовується, що її син може бути частиною експерименту з реплікації материнської відданості. Таким чином, фільм оперує одразу на двох рівнях: фізичне знищення та філософська загроза, що, за задумом режисера, перетворює його на інтелектуальний експеримент, а не просто черговий фільм-катастрофу.

Незважаючи на такий неоднозначний прийом у пресі та серед глядачів, «Велика повінь» продемонструвала вражаючу здатність до залучення аудиторії, миттєво увійшовши до глобального топ-10 контенту Netflix. Цей факт яскраво ілюструє потужну привабливість південнокорейських кінопродуктів на міжнародній арені. Загальний інтерес до висококонцептуального матеріалу часто виявляється сильнішим за критичні зауваження. У підсумку, картина підтверджує тенденцію сучасних ОТТ-платформ: жанрова привабливість та грамотне позиціонування часто відіграють вирішальну роль у досягненні високих показників переглядів, навіть якщо повне схвалення критиків залишається недосяжним.